Анна Лерой - Дім для Пенсі, Анна Лерой

— Ми не можемо дивитися на це... Яка ж я людина, щоб насолоджуватися цим? Ким я буду, якщо заплющу очі? — Пенсі обертається до батька. Як висловити те обурення і жах, що піднімається всередині неї? Як передати біль? Але здається, їй вдається, хай і не повністю.

— Іди, ти права, — хмуриться батько. — А я піду за тобою. Але якщо він торкнеться тебе, я прострелю йому руки. Ноги. І якщо буде потрібно, голову.

— Тату, ти що таке кажеш?! Не смій, — Пенсі ошелешено дивиться на нього. Ніколи раніше вона не бачила Каміла Білястого таким серйозним. — Тебе ж виженуть з союзу! Тебе будуть судити...

— Ти моя донька, я тебе знайшов і виховав. Нехай мене судять, але я буду правий, бо я маю тебе захистити, — у його очах рішучість, але за мить він вже вивільняє її руку з хватки своїх пальців і штовхає Пенсі в спину. — Іди, але тобі знадобиться велике покривало...

Покривала немає, але на шляху до помосту знаходиться кілька ковдр. Пенсі висмикує їх із чужих рюкзаків і поклаж, їхні господарі обурюються, але її надто швидко проковтує натовп. Вона знає, що все робить правильно. Бо нікому не бажає такого: ні в житті, ні після смерті. 

Що далі? Її Кейра так само в клітці? Роги в понівеченого руїнника замалі, не такі як були у Халіса чи Ланатейтіс, можливо на півпальця довші за ріжки доньки. І що потім? Підозрювати кожного, хто ходить у шапці, у відмінності, у чужорідності? А далі незнайомець, який не схожий на жителів твого міста, то твій ворог? Колір волосся не той чи розмовляєш дивно — посадять в клітку або вб'ють як звіра?

Пенсі немає бажання жити в такому світі. Звісно та буденність, що існує зараз, також непроста: сповнена небезпек і несправедливостей, смертей і хибних рішень, з якими доводиться жити і які важливо пам'ятати. Але вона все ще надіється на краще, готова ділитися своїм досвідом і знаннями, готова зізнатися в проступках і вибачатися за біди, що прийшли до інших з її вини. Жити в цьому світі нелегко і боляче. Але Пенсі не бажає бачити, як цей світ стає ще гіршим. Як його свідомо роблять гіршим.