Vladyslav Derda - Людина у човні, Vladyslav Derda

- Вільяме! - закричав Матіас.

- Тікай синку, інколи треба відступити, щоб краще контратакувати, варто щось віддати, щоб щось здобути! - його слова звучали, як напучування.

- Що ти робиш? - Матіас не зміг відчинити двері і почав виламувати, але він недооцінив їхню міцність.

Той хто чатував зі зброєю на їх душі закинув одразу дві гранати в поміщення будинку, які тримав у обох своїх руках. Вони важко впали на підлогу і покотилися прямо до ветерана.

- Пригнися і прощавай! - прозвучали останні слова Вільяма. Який почав знову шепотіти слова Молитви.

Матіас почув, як вони важко котилися по підлозі і зрозумів, що це кінець. Кінець який спіткає Вільяма, він сам зробив цей вибір. 

- Прощавай ветеране! - сумно промовив він і хутко приляг на підлогу.

Роздалися два потужні вибухи, Вільям нарешті зустрів свою смерть. Пригнувшись і сховавшись за стіною ззовні бандюк видьоргував запобіжник за запобіжником, і закидував гранату за гранатою. Будинок перетворився на пекло, розрив гранат жахав усіх навколо. Він кинув усе, що у нього було і дочекавшись останнього розриву вскочив на свої ноги з автоматом в руках, щоб переконатися, що його примітивний план спрацював.

Десь вдалині роздалися звуки сирен. Їх чітко почали чути бандити коли знову настала тиша. Сусідські собаки нещадно лаяли, якби їм лише дозволили розправитися зі злочинцями вони б не відмовилися.

- Треба вшиватися! 

- Забираймося!

Їх ватажок ще почав прострілювати двері під якою лежало тіло ветерана, та на щастя Матіас уже вибрався з зони ураження. Тож той з посиленням стрен і наближенням правоохоронців поспішив до своїх, які сумлінно чекали його і одразу ж накивали п'ятами.

Коли приїхала поліція, лише тоді з кількох будинків показалися сміливці, перший хто вийшов їм на зустріч власне і викликав копів. Швидка приїхала слідом за поліцейськими, і госпіталізувала поранених Біллі і Майкла. Також вони забрали тіло Вільяма, а поліціанти одразу взялися допитавати Матіаса і його сусідів про все, що тут сталося. Проте сусіди нічого не знали, а Матіас нічого не їм не говорив, бо теж до кінця не розумів, чиїх саме рук ця справа, Барнста чи Бебіта. Навіть, якщо б і розумів хто саме не сказав би, бо вже чітко вирішив, що помститься їм і зробить це без жодного шуму.