Вже в коридорі Бун тихо запитав у неї, беручи під руку ще слабку дівчину:
- Енн, скажи мені до чого ця впертість, ти що вирішила скоротити собі віку?
Вона довго мовчала, перш ніж зібратися духом та відповісти:
- Цей біль, Буне, не вилікують жодні ліки. Це моя розплата за вирване звідти кохання. Це залишиться в моєму серці назавжди, нагадуючи мені про це, поки я назавжди не заплющу очі. Я не хочу, щоб мене жаліли, лікували, сподівалися, постійно обговорювали цю тему, хвилювалися. Я цього не хочу! Всі повинні приймати мене такою, якою я їм здаюся - веселою, сильною та здоровою. Ані Ілай, ані мій брат Натан не повинні переживати з цього приводу! І ти даси мені слово, що мовчатимеш! І я відчуваю, що якщо ти присягнешся мені, то вже не зможеш проговоритися! - Енн пильно глянула в його уважні зелені очі.
Сподобався роздiл?
Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дочка пірата, Лаванда Різ», після закриття браузера.
