Аніта Мілаєва - Арос.Призначена вогняному дракону, Аніта Мілаєва

Глава 39.2

Лія

 

 

 

-Все готово. Пройдімо у вежу, - запросив колишній володар, з'явившись біля Рейгалема.

Лія відклала книгу, яка тут же зникла.

СІнсах провів їх по сходах у башту. В центрі приміщення був намальований круг, в якому лежали кристали у вигляді дивної пентаграми.

Сама кімната нагадувала крамницю по продажу всяких дрібничок. Кристали, ножі, чаші. Вся ця атмосфера навівала сум. Світла було дуже мало, тому кімната здавалася  похмурою.

-Вам доведеться зайти в коло і випити це, - він подав чашу з неприємно пахнучою рідиною.

Лія скривилася від жахливого запаху.

-Але спочатку, - він узяв руку Лії і вколов зап'ястя дівчини чимось, що нагадувало шпильку, - кристал можете взяти в руки тільки тоді, коли з'явиться Актур.

«Бідні мої зап'ястя. З вашими обрядами у мене шрами залишаються », - поскаржилася Лія Деміону.

«Як будете в Аросі, брат намаже тебе маззю, вона залікує рубці», - заспокоїв друг.

СІнсах притулив до ранки яскраво - фіолетовий кристал, а потім поклав його в пентаграму.

-Пам'ятайте, часу мало. Ви повинні віддати йому камінь і попросити зняти браслет, - чоловік вказав на жіночий аксесуар.

Дівчина увійшла в коло і випила вміст чаші.

Маг став навпроти неї, малюючи в повітрі руни.

Лія відчула запаморочення і побачила, як відкривається портал. Крізь нього дівчина бачила свій світ. Як дивно дивитися на дорогу, по якій їдуть автомобілі, на такі знайомі будови... Вона начебто підглядала за вулицею через замкову щілину.

 “Невже так просто можна перемістити людину з одного світу в інший? Відкрив портал - і ти на місці?”  - питала Лія себе, спостерігаючи за рідним світом.

«Це твій світ?» - зацікавлено розглядаючи велосипеди і автомобілі, - запитав Деміон, який стояв поряд .

«Так», - з сумом відповіла Лія.

Портал закліпав, в центрі кола з'явилася людина. Лія здригнулася від несподіванки. Вона не встигла морально підготуватися до зустрічі з Артуром. І зараз судорожно намагалася підготувати відповідні слова. Але, всупереч очікуванням, в центрі з'явилася дівчина.

 Лія здивовано подивилася на юну блондинку, яка без тями лежала на підлозі. З одягу на ній була лише нічна сорочка. Крадійка разом з Деміоном нахилилися до незнайомки. Вона була дуже блідою.

«Що це за трубка?» - Деміон вказав на трубку під носом молодої дівчини.

«Носовий катетор. Через нього подається кисень. Ця дівчина лежала в лікарні. Вона хвора".

«Яка юна. Зовсім дитина ».

Деміон спробував доторкнутися до неї.

-Хто це? - здивувався Рейгалем, який напружено спостерігав за тим, що відбувається.

- Є два варіанти, - задумливо промовив СІнсах. - Або брата немає в живих, або виконання клятви прив'язане до неї.

-Що робити? - занервував глав верх.

-Ліє, покладіть камінь їй в руку. Іншого вибору немає. У нас мало часу.

Лія розкрила руку незнайомки і вклала в неї кристал. Дівчина здригнулася і розплющила очі. Деміон продовжував гладити незнайомку, немов його дії могли змусити її не лякатися того, що відбувається.

Помітивши, що дівчина розплющила очі, Лія хотіла звернутися до неї, але здивовано замовкла, бо та дивилася в очі Деміона.

 

 

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно