Інгеборг Бахман - Пора серця. Листування

10, арк. 5: машинопис. начерк (неопубл.).

29

«Corona» чи не «час» Пор. 17-й рядок вірша ПЦ «Corona»: «Вже час, щоб настав-таки час». В NIB зберігся машинопис (рукопис. кор. відбиток HAN/ÖNB, папка II, арк. 2, = НКА 2–3.2,195 Н5)

30

HAN/ÖNB папка 2, арк. 4–5: рукопис. лист авіапоштою, адресовано: Мlle Ingeborg Bachmann / Gottfried Kellergasse 13/10 / Vienne III / Autriche, Париж, 4.8.1949, ÖZS.

31

Ти приїдеш ІБ прибула в Париж лише восени 1950 р.

32

DAN 78–41 Номер телефону готелю, у ПЦ не було власного телефону.

33

HAN/ÖNB папка 2, арк. 6-7: рукопис. лист авіапоштою, адресовано: Мlle Ingeborg Bachmann / Gottfried Kellergasse 13/10 / Vienne III / Autriche, Париж, 20.8.1949, відправник: Paul Celan / 31, Rue des Ecoles / Paris 5ème, ÖZS.

34

через два місяці […] «обмінюватися листами» Бракує одного листа?

35

накиданих рядків Пор. № 2/Прим.

36

той лист Йдеться про № 4?

37

DLA D 90.І.2824/5: машинопис. лист з рукопис. кор.; D 90.І.2824/4 (додаток): машинопис. лист з рукопис. кор., ÖZS, конверт відсутній.

HAN/ÖNB папка 10, арк. 2 і арк. 6-7: машинопис. начерки до листа з рукопис. кор. і вкладка (неопубл.).

38

«за каштанами» «Лиш за каштанами широкий світ», тематичний рядок з вірша ПЦ «Drüben» / «Потойбіч», яким відкривається збірка «Der Sand aus den Urnen» / «Пісок із урн».

39

кілька перших речей 8.7.1949 ІБ повідомила Ганса Вайґеля про написання двох віршів (NHW), щодо оповідань пор. № 4/Прим.

40

дві рекомендації У начерку: «[…] що я маю кілька рекомендацій для отримання стипендій, одну з Вашингтона, іншу з Лондона від друзів […]» В архіві ІБ збереглася лише рекомендація для Парижа (приват-доцент Лео Ґабріель, Інститут філософії). Пор. № 4/Прим.

41

одного разу це вже мало не сталося В начерку далі стоїть: «[…] але тому чоловікові щось перешкодило здійснити це […]»

42

докторат ІБ подала свою працю «Критичне сприйняття екзистенціальної філософії Мартіна Гайдеґґера» (перша публікація Мюнхен/Цюріх: Піпер, 1985) 19.12.1949 як дисертацію (екзамен на ступінь доктора 18.3.1950, апробація 9.1.1950).

43

що я від Тебе дуже віддалилась У начерку далі стоїть: «Я, властиво, доволі безпомічно думаю над усім цим, але я воліла б залишити все як є […]»

44

боюся сказати надто багато В начерку наступне: «[…] щоб раптом не відійти від правди, я не кажу, що це найпрекрасніше кохання. Можливо, воно є саме таким».

45

віднайти слово Начерк завершується: «віднайти відповідне бодай найменше любе слово. Чи я повинна підкреслити їх для Тебе червоним олівцем, щоб Ти знайшов і нарешті збагнув їх».

46

DLA D 90.І.2824/2: рукопис. лист, ÖZS, конверт відсутній.

47

у Париж Нані Маєр заїхала за Клаусом Демусом після його однорічних студій у Парижі.

48

DLA D 90.І.2825/1: рукопис. лист, ÖZS, конверт відсутній.

49

Нані й Клаус Нані Маєр та Клаус Демус були 21.7.1950 в Парижі, вони надіслали спершу поштівку з Фекампа, а відтак поштівки з Аваллону, Ніцци й Венеції.

50

нервовий колапс Нервовий колапс припав на першу половину липня, це був повний «нервовий зрив» з «паралічними явищами» (до батьків, 16.7.1950). ІБ лікувалася у дружнього Гансу Вайґелю психіатра Віктора Франкля.

51

HAN/ÖNB папка 2, арк. 8: рукопис. лист, ÖZS, конверт відсутній.

52

пані д-р Розенберґ Ґертруд Розенберґ, дружина адвоката й виконувача заповіту Івана Ґоля Шарля Розенберґа. Для оформлення в’їзної візи для австрійців потрібен був лист-запрошення (не зберігся, оскільки доданий до візового формуляра). Позаяк ПЦ ще не був французьким підданим, то він не мав права сам надсилати запрошення.

53

лист Нані Не знайдено.

54

письмові повідомлення 1.9.1950 Нані Маєр писала про «тривалий нервовий колапс», який прикув ІБ «на ціле літо до ліжка».

55

DLA D 90.1.2825/2: рукопис. лист, ÖZS, конверт відсутній.

56

д-р Берман ІБ намагалася опублікувати свій перший роман «Stadt ohne Namen» («Безіменне місто») у видавництві Берман-Фішер, проте в 1952 р. відмовилася від цього романного проекту. Важливішим став Ґотфрід Берман-Фішер як керівник видавництва С. Фішер для ПЦ: починаючи з 1958 р. він видав у цьому видавництві свої збірки «Мовні ґрати», «Троянда нікому» й промову «Меридіан», а також численні переклади. ПЦ публікувався також у журналі видавництва «Ді Ноє Рундшау»; листування з видавцем тривало з 1956 р.

57

Інсбрук У подруги ІБ Ліллі Заутер.

58

Базель У друзів і родичів друга ІБ Ганса Вайґеля.

59

DLA D 90.1.2825/3: рукопис. лист,