Олександр Павлович Бердник - Пітьма вогнища не розпалює... Том 1, Олександр Павлович Бердник

Зберіться в дорогу. З Тобою, Друже, рушають вірні товариші, які вирішили об’єднаними зусиллями розірвати ланцюги ілюзії. Почніть експеримент біля витоку ріки, прямуючи за потоком води, що дала вам в цьому житті основу для прояву Життя.

Оголіться. Будьте відкриті для Сонця, Зірок, Вітрів, Гроз, для Дощу, Ріки, для шепоту листя, краси квіток і співу пташок.

Пам’ятайте — ви звільняєте Радісну Істоту, свою істинну сутність.

Весь експеримент — без їжі. Вам не потрібна плоть інших істот, бо ви маєте Життя в Собі. Окрім того, ви починаєте харчуватися радістю спілкування з Душею Світу а це і є ваша Душа.

Ви забуваєте імена, звичаї, традиції, функції, програми. Птахи, Дерева, хмари, квіти, зірки, звірі та ріка — уже не щось відчужене, а Ти Сам, продовження Твого власного єства.

Відкрийте душу для єдності, для дива, для радості, для таємниці. Ви пробиваєте стіну Лабіринту, що оточив світ. Прийміть на себе вселенську відповідальність — лише такою потугою пройдете!

Відкиньте традиційні пози непорушності. Ви — рух і тріпотіння Вогню! Зовні — невпинний політ, всередині — всеобіймаюча мисль. Від радісного танцю на березі ріки — до польоту духу понад часом і простором. Вам не потрібно відкривати якісь містичні «центри»: ви — Єдине Око Безміру, язик Радісного Полум’я, всеохоплююча думка, всепроникаючий екстаз!

Вночі — не спати! Над вами — міріади світил Всесвіту. Біжіть під зорями, замріть під зорями, приймайте найтонший астрохімізм Космосу, вплітаючи себе у золоті промені світоносного океану.

На світанку — зустрічайте Сонце, як Серце Світу, котре б’ється у ваших грудях. Єдність і Цілість! Разом з соняшниками поверніть пелюстки душі до Небесної Зіниці. Водна Веда близька кожній істоті. Вода — це Вогонь, що прийняв жертву обмеженого буття і зіткав нашу плоть. Любіте воду, пливіть у ній, пийте її, обмивайтеся нею. Не ховайтеся від дощів та злив, з’єднайте себе з потоками небесної ріки.

Цілюща і звільняюча Грозова Веда.

Не жахайтеся громових стріл — блискавиць. Зупиніться під гнівним і натхненним куполом громохкого неба — це гуркоче простір вашої душі. Радуйтесь і прийміть ті вогні в серце! Вони прискорять пробудження Радісної Істоти!

Веда Повітря кличе до Вселенського Дихання і польоту Дихайте не лише легенями, вдихайте і видихайте весь світ, всю Безмежність.

Веда Квітки. Рослини відкривають нам таємницю Світла, що зіткало чарівний Плащ Матері Світу — Плащ Життя Відкрийте душу назустріч душам зеленого царства, станьте Однією Душею.

А коли дуже втомитеся від прагнення й бігу, відпочиньте серед квітів і трав, під вітами дерев; ви станете візерунком у зеленій тканині Сонця.

Спочивайте лише вдень. Розірвіть ритм приреченості, що заглиблює в гіпнотичний сон цілу півкулю Землі. Вночі заміщайте Сонце для дрімаючої Планети, генеруйте радість сплячим серцям.

Не соромтеся повернутися до дитинства, бо Дитя — прообраз Радісної Істоти. Щоденно лазьте по деревах, дайте побавитися вашій фізичній тварині.

Ембріон вашої душі несе міріади сутностей, котрим ви давали буття: риб, земноводних, рептилій, птахів, ссавців, — дайте ж радість і свободу тим, хто створив для нас піраміду Життя, хто згодився бути страждаючою твариною, щоб у мороці тілесного лабіринту спалахнула творяща самосвідомість Людини.

Наша плоть — не посудина гріха, як твердили древні аскети, а Ноїв Ковчег, що пливе по водах хаосу до Нового Світу, несучи зерна Вселенського Життя. Бережіть ті зерна для Альтернативної Еволюції, для грядущих чаклунських урожаїв.

Полюбіте Веду Вогню. Дивовижна мільйоннолітня Веда. Вона заворожує дітей і тварин, дорослих і юних, дарує радість і кличе до Таємниці, руйнує і сотворює.

Щоденно, проводячи експеримент, запалюйте кільцевий вогонь, приймайте всередині полум’яного кола вогняне купання, беззастережно віддаючись стихії вічного руху. Вогонь потужно відкриває лабіринти тіньових структур єства і звільняє джерела внутрішньої енергії.

Веда Любові й Веда Краси — ваші нерозлучні супутники кожної миті. Даруйте любов всьому сущому — грозам, небу, квітам, звукам, мовчанню. Ні від чого не ховатися, не захищатися. Відсутність будь-яких плівок між вами і Всесвітом.

Веда Мовчання дасть завершення всім починанням. Від любові окремої до всеохоплюючої, від руху зовнішнього, функціонального — до динаміки Духу, від слова, мислі, образу, явища — до таємничої Тиші, до несказанної Суті. Все це прийде до вас — неодмінно!

Пливучи у воді — будьте рибою. Стрибаючи з дерева — станьте птахом. Левітуйте, відчувайте себе невагомими, всюдиіснуючими, будьте присутні в будь-якій ділянці світу, де ви повинні діяти, зливайтеся з сутностями повітря, простору, часу, речовини, енергії.

Милуючись хмарами, станьте як вони — міняйтесь легко й пластично, звільняйтесь у свідомості від ланцюгів форми.

Під грозою станьте блискавицею. Під Сонцем генеруйте світло, станьте його хвилями. Серед вогню — станьте вогнем. Летіте на його крилах, в потоці золотих іскор у небо. Під зорями — розчиніться у вічності, обніміть Всесвіт, як Світозарне Древо Життя

Проведіть експеримент вибухоподібно, ніби ви пробиваєте шкаралупу Космічного Яйця, яке закриває від нас суджений простір нового народження. Не слухайте голосу втоми чи сумніву. Гарчання нижчого єства лякатиме вас, але не бійтеся!

Що відбудеться?

Ви самі це побачите. Ми прорвемося в Країну Свободи, в Материнський Простір власної душі, в Світонію, ми допоможемо всій сфері Життя ввійти туди...

Радуйтесь, радуйтесь, радуйтесь! Світлоликий Ра повертається!..»

...Ух ти! Ураган божевілля! Якби ще кілька днів тому, я б не міг дочитати такого опусу до кінця. А тепер — ясно, що у кожної вікової групи людей... ба навіть у кожної істоти — своя логіка, свій вектор поступу... і навіть сенсу буття. Чи можемо ми нав’язувати свої передумови принципово іншій свідомості?

Ця Ра-веда — квінтесенція ідеї, що повела дітей у безодню невідомості. Повне заперечення відчуженого, формного світу. Ствердження того, що в Людині зосереджена творяща динаміка самого Космосу. Власне, це те, про що весь час говорив мій Будяк. Формувати новий гнозис, нове пізнання на підвалині внутрішнього. Але чи експериментували вони, наші діти?