Тімоті Снайдер - Перетворення націй. Польща, Україна, Литва, Білорусь 1569-1999

p. 148. Див. також: Popovska. National Minorities. — p. 57 і далі; а також: Landsbergis Vytautas. Piesn o tym, kim jestesmy // Lithuania, 1 (1990). — s. 16–21. Реабілітація Чюрльоніса частково була заслугою Антанаса Венцлови.

183

Як переможець Тевтонського Ордену під Грюнвальдом, Вітовт також був вигідно «антинімецьким». Nikzentaitis Alvydas. Der Vytautaskul in Litauen und seine Widerspiegelung im Denkmal // Nordos Archiv, 6, 1 (1997). — s. 131, 138–141. Пор. з: Caplinskas Antanas. Vilnius Streets. — Vilnius: Charibde, 2000.

184

Toleikis Vytautas. Historia w szkole litewskiej w perspektywie stosunkow polsko-litewskich // Traba Robert (ed.). Tematy polsko-litewskie. — Olsztyn: Borussia, 1999. — s. 210–212; див. також: Vareikiene Birute. Od konfrontacji do zrozumienia // Ibid. — s. 216–225; Christophe. Staat versus Identitat. — s. 141–165; Sapoka Adolfas. Vilnius in the Life of Lithuania. — Toronto: Lithuanian Association, 1962.

185

Інші частини належали Османській імперії та її васалам Молдові та Кримському ханату, а також Угорщині.

186

Про середньовічні витоки цієї різниці див.: Obolensky Dimitri. The Byzantine Commonwealth. — London: Phoenix Press, 2000. — p. 322–343; Thomson Francis. The Corpus of Slavonic Translations Available in Muscovy // Christianity and the Eastern Slavs / Gasparov Boris, Raevsky-Hughes Olga (eds.). — Berkeley: University of California Press, 1993. — p. 179–214; Яковенко Наталя. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII століття. — К.: Генеза, 1997.

187

Febvre Lucien, Martin Henri-Jean. The Coming of the Book. — London: Verso, 1976, [1958]. — p. 201–203, 248–332; Исаевич Ярослав. Преемники первопечатания. — М.: Книга, 1981. Щоб відчути, наскільки гострими були дебати в Польщі перед 1596 р., див.: Frick David. Polish Sacred Philology in the Reformation and Counter-Reformation. — Berkeley: University of California Press, 1989. Відомий один випадок, коли протестанти використали церковнослов'янську для перекладу Біблії: Frick David. Szymon Budny and the Church Slavonic Bible // Language, Literature, Linguistics / Flier Michael, Karlinsky Simon (eds.). — Berkeley, Calif.: Slavic Specialties, 1987. — p. 62–66.

188

Martel Andre. La langue polonaise dans les pays ruthenes. — Lille: ravaux e Memoires de l'Universite de Lille, 1938. — p. 58–66, 142, вся книга варта уваги щодо даного питання; див. також: Sevcenko Ihor. Byzantium and he Slavs. — Cambridge, Mass.: Ukrainian Research Institute, 1991. — p. 170, 670. Уніатська Церква насправді повільніше запроваджувала польську мову, ніж православна. Польська почала домінувати в документах Уніатської Церкви від 1650 р. й зберігала свій вплив до 1800 р. Детальніше див. таблицю 1 на с. 132.

189

Гудзяк Борис. Криза і реформа: Київська митрополія, Царгородський патріархат і генеза Берестейської унії. — Львів: Інститут Історії Церкви Львівської Богословської Академії, 2000. — с. 273–303 і далі; Halecki Oskar. From Florence o Brest. — New York: Archon Books. — p. 223–286, 423–433; Коялович M. O. Литовская церковная уния. — т. 1. — СПб, 1859. — с. 166–168.

190

Про способи див.: Frick David. Meletij Smotryckyj. — Cambridge, Mass.: Harvard University Press, 1995. — p. 181–192; Thompson Francis. Meletius Smotritsky and the Union with Rome // Four Hundred Years / Groen Bert, Bercken Wil van den (eds.). — Leuven: Peeters, 1998. — p. 55–126; Hynczewska-Hennel Teresa. The National Consciousness of Ukrainian Nobles and Cossacks // Concepts of Nationhood / Banac, Sysyn. — p. 383–392; Lesiow Michal. The Polish and Ukrainian Languages // Cultures and Nations of Central and Eastern Europe / Gitelman Zvi et al. (eds.). — Cambridge, Mass.: Ukrainian Research Institute, 2000. — p. 397–398. Про протестантів, зокрема, див.: Williams George. Protestants in the Ukrainian Lands of the Polish-Lithuanian Commonwealth. — Cambridge, Mass.: Ukrainian Studies Fund, 1988. — p. 190, 205.

191

Сеник Софія. Берестейська унія і світське духовенство // Берестейська унія та внутрішнє життя Церкви в XVII столітті / Ред. Гудзяк Борис. — Львів: Львівська Богословська Академія, 1997. — c. 55–66.

192

Borecki Jerzy. Unia lubelska jak czynnik kszaltowania sie ukrainskiej swiadomosci narodowej // Unia lubelska i tradycje integracyjne... / Kloczowski Jerzy (red.). — s. 60–78; Яковенко Наталія. Русь як третій член Речі Посполитої «Двох Народів» в українській думці першої половини XVII ст. // Ibid. — c. 84–88; Samsonowicz Henyk. Mieszczanstwo Rzeczypospolitej wobec Unii Brzeskiej // Unia brzeska z perspektywy czterech stuleci / Gajek Jan Sergiusz, Nabywaniec Stanislaw (red.). — Lublin: KUL, 1998. — s. 73–80; Saunders David. Ukrainians since 1600 // Ethnic Studies, 10 (1993). — p. 113.

193

Щоб так сталось, Уніатська Церква мала перетворитись із пропольської на проукраїнську інституцію, що й відбулось у XIX ст., до чого ми ще повернемось. Про Реформацію та селян у Польщі див.: Urban Waclaw. Chlopi wobec Reformacji w Malopolsce. — Krakow: PWN, 1959.

194

1570 p. є модельним роком у: Rotkowski Jan. Histoire economique de la Pologne avan les partages. — Paris: Champion, 1927. Щодо критики політичних інтерпретацій «другого закріпачення» див.: Kaminski Andrzej. Neo-serfdom in Poland-Lithuania // Slavic Review, 34, 2 (1975). — p. 253–268.

195

Яковенко H. M. Українська шляхта. — K.: Наукова думка, 1993. — c. 265; див. також: Kaminski. Szlachta of he Polish-Lithuanian Commonwealth. — p. 31; Sysyn Frank. Between Poland and he Ukraine. — Cambridge, Mass.: Harvard University Press, 1985. — p. 20–32.

196

Глибокий мул. Хроніка Натана Гановера. — К.: Дух і Літера, 2010. — с. 14. Про магнатів див.: Litwin Henryk. Naplyw szlachty polskiej na Ukraine, 1569–1648. — Warszawa: Semper, 2000; Яковенко. Українська шляхта. — с. 206–207, 219; Rosman. he Lords' Jews, 1990. — p. 40, 85 і далі.

197

Wolnicz-Pawlowska Ewa. Antroponimia polska na kresach poludniowo-wschodnich // Jezyk polski dawnych Kresow Wschodnich / Rieger Janusz (red.). — Warszawa: Semper, 1999. — s. 211–212; Martel. Langue polonaise. — p. 200. Про освіту жінок див.: Karpinski Andrzej. Kobieta w miescie polskim. — Warszawa: IH PAN, 1995. — s. 167–201; також див.: Bogucka Maria. Bialoglowa w dawnej Polsce. — Warszawa: Trio, 1998. — s. 167–201.

198

Про невдалу комбінацію в 1569 р. див.: