Джаред Мейсон Даймонд - Переворот. Зламні моменти в країнах, що переживають кризу

поліції буде вже недостатньо, щоб завадити заколотникам вимістити свій гнів на багатих американцях. І тоді багато заможних американців отримають персональну відповідь на запитання: «А чи є якась шкода заможним американцям від того, що вони живуть в оточенні незаможних співвітчизників?» Відповідь ця буде такою: так, є, бо це змушує їх почуватися вразливими й незахищеними в особистому плані.

Навіть ті багачі, які живуть на безпечній відстані від бунтівників, також отримають іще одну відповідь на запитання «І що з того?» — вона менше стосуватиметься насилля, але однаково матиме потужний вплив на їхні гаманці та стиль життя. Ця відповідь стосується останньої з тих чотирьох проблем, які, на мій погляд, стоять перед Сполученими Штатами, а саме економічних наслідків від зменшення інвестицій Америки в наш людський капітал та інші громадські ресурси. І ці наслідки відчують усі американці — як бідні, так і багаті.

-

Необхідність інвестування у чиєсь майбутнє — чи то окремого індивіда, чи всієї країни — не викликає сумнівів. Якщо нинішній багатій просто сидить на своїх грошах і нікуди їх не вкладає або вкладає нерозважливо, то бути багатим йому лишилося недовго. Чи дійсно у Сполучених Штатах існує проблема, пов'язана із браком інвестицій у майбутнє?

Хтось поквапиться відповісти: звісно, ні! Багато людей вважають, що приватні інвестиції в США є великими, сміливими, креативними та надзвичайно прибутковими. Що в Сполучених Штатах, на відміну від інших країн, отримати фінансування на започаткування нового бізнесу та випробовування комерційного потенціалу тієї чи іншої ідеї — справа відносно легка. І в підсумку з'являються такі компанії, як «Майкрософт», «Фейсбук», «ПейПел», «Гугл», «Юбер» та багато інших, що були започатковані лише недавно, але вже встигли перетворитися на міжнародних гігантів. Завдяки своїм друзям із бізнесових структур, пов'язаних з венчурним капіталом, я мав можливість дізнатися, завдяки чому приватні інвестиції в Америці є такими успішними. Фонди венчурного капіталу збирають мільйони (чи навіть сотні мільйонів) доларів, які потім інвестують у численні нові підприємства. Більшість таких нових підприємств прогорять, але одному чи жменьці з них вдасться досягти справжнього успіху, що принесе великі прибутки початковим інвесторам. Ідеї, в які мої друзі — венчурні капіталісти роблять сміливі й ризиковані інвестиції, включають не лише різновиди вже відомих фінансових технологій, а й задуми далекосяжні та дуже ризиковані. Легкість отримання приватних інвестицій на відкриття підприємства є основною причиною світового панування Сполучених Штатів у сфері новостворюваних підприємств.

Щоб проілюструвати цю легкість, наведу зараз вісім ідей, які особисто мені видалися б безумними і занадто ризикованими ще з десяток років тому. Дві з цих восьми ідей (які я відношу до категорії А) вже були успішно втілені: вони спричинили появу підприємств вартістю в десятки мільярдів доларів; інші дві (категорія В) привабили багатих спонсорів, але ще не спрацювали; наступні дві (категорія С) спрацювали і привабили фінанси з венчурних фондів, але (наразі) не перетворилися на великі підприємства; і останні дві (категорія D) виявилися, наскільки мені відомо, шахрайськими схемами, яким не вдалося залучити ніякого фінансування взагалі. Ось вони, ці ідеї: 1. Електромагнітний шокер проти акул для плавців; 2. Собачий ошийник, який електронним способом передає інформацію про активність і стан здоров'я вашого пса, а також його місцеперебування, визначене за допомогою системи GPS; 3. Внутрішньоматочна ДНК-технологія, завдяки якій ваша собака може народжувати цуценят із хутром, схожим на хутро лисиці-чорнобурки; 4. Медіазасіб, що розміщує в інтернеті ваші фото та дописи, але автоматично стирає їх через добу або раніше; 5. Платформа, яка транспортує людей зі швидкістю літака у вакуумній трубі; 6. Технологія, за допомогою якої ви можете здати в оренду кімнату у своєму будинку абсолютно незнайомій людині, якої ви навіть не бачили, щойно у вас виникне таке бажання; 7. Технологія швидкого замороження людини відразу після смерті, щоб її можна було оживити в майбутньому, коли лікарі навчаться лікувати хворобу, від якої та людина померла; 8. Хімікат, який після нанесення на шкіру дасть людині змогу дихати під водою впродовж 15 хвилин.

Чи зможете ви правильно розташувати ці ідеї за категоріями А, В, С і D? Відповіді наведено нижче. Впевнений, що мало хто з читачів зміг вірно розташувати всі вісім ідей за чотирма категоріями. Це є ілюстрацією того, що навіть ті ідеї, які спершу видаються божевільними, можуть привабити у Сполучених Штатах початковий капітал, отримати шанс на перевірку і (в разі успіху) поширитися на весь світ у вигляді підприємств із багатомільярдним оборотом.

Ще однією причиною початкового заперечення існування у США проблеми з інвестуванням у майбутнє є всесвітнє панування американської науки й техніки, які становлять до 40 % американського економічного продукту, і це найвищий відсоток серед усіх розвинених демократичних країн. США відіграють провідну роль у світі з продукування ґрунтовних наукових праць у кожній важливій галузі науки: хімії, фізиці, біології, а також у науках про землю та довкілля. Половина всіх найбільш авторитетних науково-технічних дослідницьких інститутів у світі — американські. США є світовим лідером за абсолютною сумою видатків на досліди й розробки (але не за відносною, бо Ізраїль, Південна Корея та Японія інвестують у науку і техніку більший відсоток свого ВВП, аніж Сполучені Штати).

Відповіді на запитання: 1 — С, 2 — С, 3 — D, 4 — А, 5 — В, 6 — А, 7 — В, 8 — D.

На противагу цим причинам для оптимізму щодо інвестицій Сполучених Штатів у наше майбутнє існують також обставини, що вселяють песимізм: зменшення урядових американських інвестицій у громадські ресурси, зокрема в освіту, інфраструктуру та невійськові дослідження й розробки; великі видатки нашого уряду на економічно неприбуткові цілі. Дедалі ширші кола американського загалу висміюють державні інвестиції як «соціалізм». Проте інвестиції є однією з найдавніших і найбільш поширених функцій уряду. Відтоді, як 5400 років тому виникли перші уряди, вони виконували дві основні функції: 1) підтримання внутрішнього миру шляхом монополії на застосування сили, вирішення спорів і заборони громадянам вдаватися до насильства задля самостійного улагодження суперечок; 2) перерозподіл індивідуальних статків з метою інвестицій у якусь вищу громадську мету, в найгіршому випадку — для збагачення еліти, в найкращому — задля суспільного блага. Звісно, що левова частка інвестицій є приватними, їх здійснюють заможні люди та компанії, розраховуючи на отримання з цього прибутків. Але багато потенційних можливостей прибутку не приваблюють приватних інвесторів або через те, що прибуток очікується у віддаленому майбутньому (наприклад, вигода від навчання в початковій школі), або через розпорошеність прибутку по всьому суспільству, замість його концентрації у сферах, привабливих