Ліка Радош - Тільки ми, Ліка Радош

- Ні. Вона втручатися в наші стосунки не буде. - впевнено відповідаю. Сумнівів в цьому немає жодних.

- Якщо ти так кажеш, то і я не буду себе накручувати, і своє перше враження про твою подругу, спробую забути. - говорить, і водночас легенько погладжує мене по щоках.

Великим пальцем розтирає сльозинку, яка швидше за все-таки не втрималась на повіках. Пропускаю, той момент, коли його обличчя стає надто близько до мого. Тільки, відчуваю легенький доторк його губ до моїх. Наче провели пір'їнкою. І все. Правда, цей поцілунок, зігрів мене всю від тім'я до п'яток. Всю наче струмом пробило, і тілом пронісся табун мурашок. Відступив, і знову зазирнув у вічі, так і не забравши свої руки з моїх щік.

- Заспокоїлась? Можемо продовжити прогулянку, чи ти змерзла?

На його запитання киваю, що погоджуюсь.

- Словами, Аліна, словами! - посміюється з мене.

- Прогуляємось. - вичавлюю з себе.

 

 

Дякую, що зі мною)! Попереду багато цікавих розділів, тож підписуйтесь на сторінку автора та не пропускайте нові))) 

І, якщо до вподоби книга, не забувайте поставити зірочку))) 

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно