Fill - Артефакт Провідника: Печать Темряви, Fill

Розділ 9. Несподівані зустрічі

Бібліотека, до якої вони потрапили, виявилася ще більшим лабіринтом, ніж Ноель міг уявити. Кожен крок всередині вів до ще одного коридору, далі в темряву, і з кожним рухом він відчував, як їхні шанси на успіх зменшуються. Проте Сильва вів його далі, немов розважався, коли дивився, як Ноель шукає велику таємницю цієї бібліотеки, не підозрюючи, що тут більше небезпеки, ніж здається на перший погляд.

— "Знаєш, малий, ти виглядаєш серйозно наляканим." — посміхнувся Сильва, оглядаючи одну з книжкових полиць.

— "Ну, а ти чекаєш, щоб я тут просто свіжо виглядав?" — відповів Ноель, намагаючись стримати своє розчарування від того, що Сильва виявляється набагато менш серйозним, ніж він сподівався. — "Ми намагаємося знайти спосіб перемогти Саймона і Кастельга, а ти тільки смієшся."

Сильва повернувся до нього, усміхаючись ще більше, і його очі блиснули червоним світлом у темряві бібліотеки.

— "Ти занадто серйозний, малий. Це бібліотека, і в таких місцях завжди є можливість насолодитися процесом, а не тільки результатом. Чому ж ти думаєш, що це буде просто?" — промовив він, підійшовши до ще однієї книги, що стояла на столі. — "Нікому не вдається пройти через бібліотеку, не зустрівши кілька невеликих… перешкод."

Ноель зрозумів, що його очікування від Сильви були помилковими. Він вважав, що цей маг буде серйозним і дисциплінованим, але тепер все більше розумів, що Сильва — це не просто маг, а маг, який любить піддавати все випробуванню, і йому не чужі навіть іронія і гра з небезпекою.

— "Я починаю сумніватися, що це гарна ідея." — пробурмотів Ноель, намагаючись обернути ситуацію в серйозний бік.

Сильва кивнув, не звертаючи на це особливої уваги.

— "Ну, ти сам вибрав йти зі мною, малий. І запам'ятай: ти не станеш справжнім магом, якщо не пройдеш через кілька викликів." — він знову подивився на нього, а його посмішка залишалася неприємно впевненою. — "І ми все ще не знайшли те, що шукаємо."

Після цих слів Сильва підняв одну зі старовинних книг і відкрив її на першій сторінці. Він простягнув її Ноелю.

— "Подивися на це."

Ноель взяв книгу, проте одразу відчув, як енергія навколо змінилася. Здавалося, що кожна сторінка цієї книги була просякнута магією, яка ледь не вибухала з неї. Він спробував прочитати напис, але текст був незрозумілим. Літери, що пробігали по сторінках, відображалися в його очах, наче живі.

— "Це… що це таке?" — запитав він, не знаючи, як реагувати на те, що відчував.

Сильва посміхнувся, дивлячись на його розгублене обличчя.

— "Це — підготовка. І навіть якщо ти не розумієш нічого зараз, це допоможе тобі зрозуміти, що потрібно, коли прийде час. Магія в цих книгах — це не просто інструмент, це сила, яку треба пізнати."

Але навіть не встиг Ноель як слід ознайомитись із текстом, як відчув незвичне відчуття, ніби книга сама по собі стала важчою, а літери почали світитися.

— "Сильва!" — закричав він, тримаючи книгу в руках і намагаючись відштовхнути її. — "Що відбувається?"

Сильва лише розсміявся, спостерігаючи за ним з легким поглядом.

— "Ти ж не думав, що це буде так легко, правда?" — сказав він, легко махнувши рукою. — "Це одна з маленьких пасток цієї бібліотеки. Ти подумав, що можеш просто взяти і навчитися магії, так?"

Ноель почувався, наче його штовхнули в непроглядну темряву. Всі його спроби звільнитися від книги були безрезультатними, а літери на сторінках вже почали світитися сильніше, поглинаючи навколишній простір.

— "Ти йдеш і вчишся тільки тоді, коли здолаєш свої помилки. І це один із твоїх уроків." — Сильва вказав на книгу. — "Але не хвилюйся, я не дам тобі пропасти."

Він клацнув пальцями і... О, бінго! Вмить, літери почали згасати, і книга відлетіла вбік, знову повертаючись до свого спокійного стану. Ноель важко дихав, намагаючись заспокоїти нерви.

— "Ти жартуєш, правда?" — запитав він, все ще не вірячи в те, що тільки що сталося.

Сильва сміявся, його очі світилися, коли він відповів:

— "Ти просто потрапив у класичну пастку. Знайомство з цією бібліотекою — найкращий момент для веселенької сцени, в головній ролі якої — недосвідчений маг."

Ноель усвідомлював, що Сильва не був звичайним наставником. Він постійно випробовував його, змушуючи помилятися, а потім і навчатися на цих помилках. Але, схоже, саме так він вчив.

— "Ти не хочеш справжньої допомоги, хочеш просто забрати все відразу." — продовжував Сильва. — "Але все, що важливо, приходить лише через вивчення помилок. Отже, давай рухатися далі. І пам'ятай: коли ти освоїш свою силу, ти зможеш подолати будь-яку пастку цієї бібліотеки."

Ноель, хоч і не міг усвідомити цього повністю, розумів, що зараз він дійсно знаходиться на межі чогось великого. Бібліотека ставала все більш небезпечною, і Сильва ставав дедалі більш непередбачуваним, якось через це всі ці перешкоди виглядали не такими страшними, а просто частиною їхнього шляху.

Після того, як Ноель ледве уникнув пастки з книгою, він вирішив більше не торкатися підозрілих артефактів і сувоїв, поки не зрозуміє, що саме відбувається. Він був достатньо розумним, щоб не наступати на ті ж граблі двічі. Зараз його головною метою було просто йти за Сильвою і дотримуватися настанов, хоч і з великими сумнівами.

Вони рухалися через величезні зали бібліотеки, покриті густим пилом, що робило атмосферу ще більш похмурою. Лампи освітлювали темні проходи, і хоча Ноель намагався залишатися обережним і спокійним, він не міг не помітити, як магічна енергія, що переповнювала це місце, тиснула на нього.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍