Вікторія Сурен - Фатальне інтерв'ю, Вікторія Сурен

— Ага, без питань, — махаю долонею, ховаючи великі очі.

— Не забувай, що наша країна доволі маленька й подібних зірок не так вже й багато.

— Та він у Словаччині, — фиркаю, ледь звівши чорні брови, а в голові однаково рояться нові тривожні думки. Цікаво, чи відповість мені що-небудь Назарій? А якщо він і справді повернеться до Києва так скоро, що не встигну навіть отямитися? А якщо ми зустрінемося!?

Та ні. Дурня. Я тут головна. Якщо доведеться, писатиму та казатиму, що захочу, бо я не «хто попало». В мене чимала аудиторія, яку я збирала роками, вкладаючи абсолютно всю себе.

Я втратила частину друзів, зі мною майже не спілкується сестра, ворогів та конкурентів годі полічити. Вони хочуть затоптати, вигнати, принизити та довести, що я лише дурне дівчисько, яке влізло туди, де їй не місце; що вище суспільство не для мене, що я можу хіба що рявкати, неначе агресивний шпіц.

Але я ніколи не дозволю собі здатися. Назад шляху немає, бо я сказала та зробила занадто багато вагомих дій, що понесли серйозні наслідки. Я авторитет та приклад для наслідування, а такі люди не дають задню.

Скласти руки? Краще переїхати до Франції та вигадати чергову передісторію, аніж так підставлятися.

Моя туш надто дорога, щоб плакати через цих самозакоханих телепнів.

⛧⛧⛧

На зв’язку Віка! Цікаво почути вашу думку стосовно усього того, що відбувається. Ваші коментарі та зірочки для мене мегаважливі!

Вже чекаєте на появу славнозвісного Назарія? Лишилося ще трохи! Він встигне вам набриднути, однак розтягнемо інтригу.

Поки що все доволі позитивно, але обіцяю: чим далі ви читатимете, тим напруженішим ставатиме сюжет.

Якщо вам цікаве моє уявлення Аніти Аверченко, то це Софі Тернер з рудим волоссям.

P.S. Про нові розділи повідомляю у своєму інстаграмі @viks.books