Томас Харріс - Ганнібал

Він прочитав усе в болісному темпі, читав понад рухливим механізмом, наче скакав на коні. Мейсон не міг заплющити око, але коли скінчив читати, то його розум полинув геть від голови та ока — йому треба було подумати. Механічне дихання вповільнилося. Потім Мейсон знову дмухнув у трубочку.

— Так, сер.

— Набери конгресмена Веллмора. Принеси мені навушники. Відключи динаміки.

«Кларіс Старлінг», — мовив він сам до себе, коли це дозволив наступний механічний подих. В імені не було вибухових приголосних, і промовляти його виявилося дуже зручно. Жодні звуки не губилися. Поки він чекав на телефон, то на хвильку задрімав, і тінь вугра повзала його покривалами, обличчям і складеними косами.

Розділ 7

Баззардс-Пойнт, або «канюкове місце», польовий штаб ФБР у Вашингтоні й окрузі Колумбія, отримав свою назву від стерв’ятників, які зліталися туди за часів шпиталю Громадянської війни.

Сьогодні налетіли представники керівництва середньої ланки від Управління боротьби з наркотиками, від Бюро алкоголю, тютюну й вогнепальної зброї та від ФБР — обговорити долю Старлінг.

Старлінг стояла на самоті, на товстому килимі в кабінеті свого начальника. Вона чула, як під пов’язкою на голові шумить пульс. Крізь удари серця вона чула голоси чоловіків, що їх глушили двері з матованим склом, які вели в суміжну конференц-залу.

На склі — гарна, виведена золотом велика печатка ФБР зі слоганом «Вірність, Сміливість, Єдність»[20].

Голоси за печаткою пристрасно піднімаються і стишуються; Старлінг чує своє ім’я, хоч інших слів не розібрати.

З кабінету відкривається чудовий вид на яхтовий басейн, а за ним — фортеця Макнейра, де було повішено конспіраторів, звинувачених у вбивстві Лінкольна.

У пам’яті Старлінг виринула фотографія, яку вона колись бачила, — Мері Сурратт[21], що проходить повз власну домовину й піднімається до шибениці у фортеці Макнейра, стоїть у каптурі на ляді, спідниці обв’язані навколо ніг, аби не допустити непристойності, коли вона впаде назустріч гучному хрусту й темряві.

Стоячи біля дверей, Старлінг почула шурхіт відсунутих стільців, коли чоловіки підвелися. Тепер вони зграєю заходили до неї в кімнату. Деякі обличчя вона впізнала. Господи, ось Нунан, головний у відділі розслідувань.

А ось її запеклий ворог, Пол Крендлер із міністерства юстиції, із довгою шиєю та круглими вухами, що високо сидять на голові, мов у гієни. Крендлер був кар’єристом, сірим кардиналом за плечем Генерального прокурора. Відтоді як сім років тому Старлінг раніше за нього впіймала серійного вбивцю Баффало Білла в ході тієї знаменитої операції, Крендлер за будь-якої нагоди крапав отруту в її особисту справу і шепотів про неї гидоти на вуха членів Комісії з професійної діяльності.

Жоден із цих чоловіків ніколи не був із нею на передовій, вони ніколи не виходили з нею на завдання, у них не стріляли, коли вони стояли пліч-о-пліч зі Старлінг, вони ніколи не витрушували осколки шибок із її волосся.

Чоловіки не дивилися на неї, а тоді враз звернули погляди, як скрадливий загін раптом звертає увагу на каліку у своїх рядах.

— Сідайте, агенте Старлінг.

Її бос, спеціальний агент Клінт Персалл, потер товстий зап’ясток, наче йому муляв годинник. Не дивлячись їй у вічі, він указав на крісло, повернуте до вікна. Стілець для допитів — місце не дуже почесне.

Семеро чоловіків продовжували стояти — темні силуети на тлі яскравих вікон. Тепер Старлінг не бачила їхніх облич, але попід сяйвом могла розгледіти ноги. П’ятеро вдягли лофери з китицями на товстій підошві, які полюбляють сільські махляри, що пробралися до Вашингтона.

Пара модельних «Thom McAn» із підошвами з корфаму й іще одна пара туфель «Florsheim» на додачу. У повітрі — запах крему для взуття, розігрітого спітнілими ногами.

— На випадок, якщо ви не всіх знаєте, агенте Старлінг, це помічник директора Нунан, я певен, вам відомо, хто він. Це Джон Елдредж з УБН, Боб Снід із БАТВЗ, Бенні Голкомб — помічник мера і Ларкін Вейнрайт, наш експерт із Комісії професійної відповідальності, — сказав Персалл. — Пол Крендлер, ви знаєте Пола, прийшов неофіційно від Генерального прокурора з міністерства юстиції. Пол приїхав нам зарадити, вважайте, що він і присутній, і відсутній, він допоможе нам у скруті, якщо ви розумієте.

Старлінг знала стару службову промовку: федеральний експерт — це той, хто приїздить на поле битви після того, як битва скінчилась, і добиває поранених багнетом.

Голови деяких силуетів закивали на знак вітання. Чоловіки повитягали вперед шиї, аби роздивитися молоду жінку, через яку вони зібралися. Кілька секунд усі мовчали.

Боб Снід урвав тишу. Старлінг знала його як майстра піар-маніпуляцій з БАТВЗ, який намагався усунути неприємний запах після катастрофи з Давидовою гілкою у Вейко. Він був кревним друзякою з Крендлером і також уважався кар’єристом.

— Агенте Старлінг, ви бачили обкладинки газет і телевізійні репортажі, вас усі знають як стрільця, що приніс смерть Евелді Драмґо. На жаль, вас, так би мовити, демонізували.

Старлінг нічого не відповіла.

— Агенте Старлінг?

— Я не маю жодного стосунку до цих новин, містере Снід.

— Жінка тримала на руках дитину, ви розумієте, що це створює проблему.

— Не на руках, дитина була в слінгу на грудях, а руки Евелда тримала під слінгом, ховала під ковдрою свій МАК-10.

— Ви бачили звіт розтину? — спитав Снід.

— Ні.

— Але ви ніколи не заперечували, що стріляли.

— Гадаєте, я стану заперечувати через те, що ви не знайшли осердя кулі? — сказала вона й озирнулася на свого начальника з бюро. — Містере Персалл, це ж дружня зустріч, так?

— Безперечно.

— То чому містер Снід прийшов із дротом? Технічний відділ уже давно не робить такі шпильки для краваток. У нього в нагрудній кишені «Ф-Бьорд»[22], пише й не соромиться. Ми що тепер, одягаємо прослушку щоразу, як ходимо одне до одного в гості?

Персаллове обличчя почервоніло. Якщо Снід мав на собі дріт, то це була найгірша зрада, але нікому не хотілося на запис казати, щоб Снід його вимкнув.

— Нам не потрібні ваші скарги чи звинувачення, — сказав зблідлий від злості Снід. — Ми тут зібралися, щоб вам допомогти.

— Допомогти в чому? Ваше управління зателефонувало нашому й попросило прислати мене вам на допомогу в рейді. Я дала Евелді Драмґо два шанси здатися. Вона ховала МАК-10 під дитячою ковдрою. Вона тоді вже підстрелила Джона Бріґема. Мені б хотілося, щоб вона здалась. Але вона не схотіла. Вона вистрілила в мене. Я — у неї. Вона загинула. А наразі вам варто перевірити лічильник стрічки, містере Снід.

— Ви наперед знали, що там буде Евелда Драмґо? — запитав