Mira - Крок за кроком до тебе, Mira

10Глава 10: Вибір між світами

Минуло кілька днів після того, як Марина остаточно вирішила дати шанс своїм почуттям і відкритися для Максима. Але чим більше часу вона проводила поруч з ним, тим більше вона почала усвідомлювати складність цього вибору. Кожна зустріч приносила нові емоції, нові питання, а між ними зростала невидима, але така сильна прірва — Марина все більше втрачала контроль над тим, що відбувалося.

Одного вечора вони сиділи в кафе на набережній, пили вино, і розмовляли про дрібниці. Легкий вітерець грав з її волоссям, а шум хвиль лише підсилював відчуття, що час ніби сповільнився. Проте те, що повинно було бути спокійним і романтичним вечором, раптом стало важким для Марини.

— Я не можу просто дозволити собі піти в це з головою, — сказала вона, не дивлячись на Максима. Її голос був тихим, але чітким. — Я не готова.

Максим на мить замовк, але не намагався переконати її. Він вже давно звик до того, що між ними не буде легких рішень. Замість того, щоб заперечувати, він просто уважно слухав.

— Ти маєш на увазі те, що між нами? — запитав він, все ще пильно спостерігаючи за нею.

Марина зітхнула, прокручуючи свої думки у голові. Вона відчувала, що це не просто стосунки, це якесь випробування, яке виходить за межі того, чого вона коли-небудь могла б очікувати.

— Я не знаю, — промовила вона після паузи. — Я відчуваю, що ти не зовсім той, ким ти здаєшся. І мені важко зрозуміти, що відбувається насправді.

Максим нахилився трохи ближче, і тепер їхні очі знову зустрілися, але його погляд був спокійний, майже відсторонений, хоча в ньому знову була та сама глибина, яка змушувала її відчувати себе такою вразливою.

— Я розумію твої сумніви. Ти маєш право сумніватися, — сказав він, злегка посміхаючись. — Між нами є більше, ніж просто фізичне тяжіння. І я не хочу, щоб ти потрапила в щось, що не готова прийняти.

Марина почувала, що її серце починає битися швидше, і від цього вона відвернулася, поглянувши на воду. Чому це все повинно бути таким складним? Чому вона не могла просто віддатися своїм емоціям і довіритися цьому чоловікові, який здавався таким привабливим, але в той же час таким незрозумілим?

— Ти не розумієш, — зітхнула вона. — Я не можу просто закрити очі на те, що ти робиш, на те, що ти для мене значиш, Макс. Це більше, ніж я можу уявити. І це не просто про тебе і мене. Це про мої власні страхи. Я не готова бути частиною твоєї гри.

Максим затримав погляд на її обличчі, і через кілька секунд його рука потягнулася до її, ніжно обійнявши її пальці.

— Я розумію, що це важко, — промовив він, — але я не граю з тобою. Я хочу бути з тобою, Марина. І я готовий довести тобі, що це на справді так.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍