Льюїс Бенте - перехрестя брехні, Льюїс Бенте

 

Іван підійшов до неї зі столом, на якому лежали кілька фотокопій документів. Він виглядав схвильованим, що в його спокійному вигляді було рідкістю.

 

— Соня, ти повинна це побачити, — сказав він тихо, ставши на коліна перед нею і простягнувши одну з папок. — Це не просто фінанси, це щось значно більше. Олег не просто взаємодіє з людьми, які мають тіньові зв’язки. Він, ймовірно, працює на когось значно сильнішого.

 

Соня проковтнула відчуття страху, яке піднялося у горлі. Вона не була готова до того, щоб почути ще одну важку правду про свого чоловіка. Але не могла зупинитись. Вона повинна була знати.

 

— Що ти хочеш сказати? — її голос видавав невпевненість, але вона намагалася залишити її непомітною.

 

Іван показав один з документів, на якому були вказані платіжні операції на рахунки, що належали незнайомим людям, які мали зв’язки з міжнародними кримінальними групами.

 

— Ось ці транзакції, — продовжував він. — Олег не просто має бізнес з ними. Він здійснює значні перекази на особисті рахунки. Це не може бути випадковістю. І є ще дещо: ми знайшли документи, що вказують на його зв’язок з російськими та арабськими мафіозними колами. Він, ймовірно, працює на них як посередник.

 

Соня відчула, як серце стискається в грудях. Вона не могла повірити в це. Всі ці роки вона думала, що їхнє життя ідеальне. Всі ці моменти, коли він дарував їй увагу, коли вони разом планували майбутнє… Як це могло бути таким відображенням брехні?

 

— Іван, що ми робимо? — запитала вона, її голос звучав розгублено, навіть тихо. — Як мені бути далі? Це все не вкладається в голову.

 

Іван сів поруч з нею, його руки охопили папки, і він подивився їй в очі.

 

— Ми повинні діяти обережно, Соня. Ти не можеш зробити це одна. Якщо Олег справді пов’язаний з такими людьми, нам слід запросити більше допомоги. Але я не можу обіцяти, що це буде безпечно для тебе. І чим більше ти втягуєшся в це, тим важче буде вийти.

 

Соня подивилася на нього, її думки плутались у різних напрямках. Вона знала, що це вже не просто питання довіри, а питання життя та смерті. Їй потрібно було знайти точку опори, прийняти рішення, що змінить все.

 

— Що, якщо я просто зникну? Якщо я все залишу і почну нове життя? — її слова звучали як шепіт, але вони стали справжнім питанням її існування.

 

Іван похитав головою.

 

— Ти не можеш просто втекти від цього, Соня. Ти вже занадто глибоко втягнута. Ти повинна зрозуміти, що навіть якщо ти залишиш усе, це не означає, що вони тебе відпустять.

 

Соня почувала, як світ навколо неї розвалюється. Вона все більше розуміла, що цей крок виведе її на шлях, з якого вже не буде повернення. Але чи зможе вона жити з цією правдою, не знаючи, що ще приховує Олег?

 

Тим часом, Олег продовжував вести звичне життя, навіть не підозрюючи, що Соня наближається до розкриття всього його темного світу. Іван спостерігав за її рухами, попереджаючи її про небезпеки, що можуть виникнути, якщо все вийде на поверхню.

 

РОЗДІЛ 32: ПІД ВІДПОВІДНОЮ ПРИКРИКОЮ

 

Олег був зайнятий, як завжди, коли Соня вирушила за новими доказами. Вона відчула, що час йде, і якщо вона хоче завершити цю гру, то повинна зробити це до того, як Олег зрозуміє, що вона наближається до його секретів.

 

Цього разу вона вирушила на зустріч з новими свідками, людьми, які мали важливу інформацію про Олега. Іван допоміг їй зв’язатися з кількома людьми, які працювали в компаніях, що мали спільні інтереси з його організацією. Ці люди не були готові говорити відкрито, але за певну плату погодилися надати необхідну інформацію.

 

— Ось тут, — сказала одна з жінок, показуючи Соні купу фотографій та паперів, — ви побачите, як він працює з людьми з кримінальних угруповань. Ці контакти — тільки частина того, чим він займається.

 

Соня змусила себе не запанікувати. Вона вже розуміла, що всі ці секрети, які вона відкриває, можуть перевернути її життя. Але це також було єдиним шляхом, щоб побачити правду.

 

Вона почала збирати докази, знаючи, що це може стати її останнім кроком до того, щоб повністю змінити своє життя або, можливо, й загубити все.

 

Час на її боці не був.

 

РОЗДІЛ 33: РІЗКІ ПОТУЖНІ КРОКИ

 

Соня не могла більше жити в невизначеності. Кожен день став був схожий на безконечний калейдоскоп брехні та страху. Вона відчула, що перебуває на межі катастрофи, і тільки вона може вирішити, як все завершиться. Тому вона прийняла рішення, яке могло змінити не тільки її життя, але й життя її близьких.

 

Наступного дня вона знову зустрілася з Іваном. В його очах вже не було тієї впевненості, яка була раніше. Все більше він схилявся до думки, що Соня повинна позбутися Олега, щоб зберегти себе. Але чи буде вона здатна це зробити?

 

— Я вирішила. — Її слова були рішучі, але вони все одно звучали з ледь помітною тривогою. — Я йду до нього. І я скажу йому все.

 

Іван поглянув на неї. Його очі запитували: «Ти готова до цього?» Але він промовчав.

 

— Я знаю, що ти маєш сили. Але пам’ятай, що Олег — це не просто чоловік. Він пов’язаний із людьми, з якими краще не мати справу. — Він взяв її за руку і потягнув до себе. — Не роби цього, якщо не готова до наслідків.

 

Але Соня не могла зупинитися. Вона почувала, що тільки через відкриття всієї правди вона зможе знайти спокій. Сьогодні вона вирушала до Олега.

 

РОЗДІЛ 34: ЗУСТРІЧ З МИНУЛИМ

 

Вечір був туманним і холодним, коли Соня, зібравши всю свою рішучість, вирушила до будинку, де раніше вони з Олегом будували своє щасливе життя. Але тепер це місце виглядало як сцена з кошмару.

 

Кожен крок відчувався як велика помилка, і кожне її дихання було немов вагомий крок до прірви. Вона намагалася не звертати уваги на те, що відбувається навколо. Але навіть повітря в цьому будинку було сповнене ілюзії та обману.