Герцог Фламберг - Металевий хлопець, Герцог Фламберг
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
"Ось, спробуй, Алекс," - сказала бабуся, посміхаючись. Її голос був теплим і ласкавим, як промені весняного сонця. Алекс, хоч і не мав потреби в їжі, ввічливо подякував і відламав невеликий шматочок. Потім, з легким дзижчанням, він підніс його до свого "рота", який насправді був лише сенсором для аналізу їжі. Після декількох секунд сканування, Алекс з усмішкою сказав: "Дуже смачно, бабусю. Ви чудова кухарка".
Бабуся була зворушена. Вона ніколи не думала, що доживе до того, щоб спілкуватися з роботом. Її очі зволожилися. "Дякую, хлопчику," - промовила вона, погладжуючи його по гладкій поверхні. "Ти такий розумний і вихований".
Катруся спостерігала за ними, відчуваючи тепло в серці. Вона була рада, що Алекс так сподобався бабусі. Під час вечері вони розмовляли про все на світі: про сад, який бабуся вирощувала з дитинства, про книги, які любила Катруся, і про те, яким бачить майбутнє Алекс.
Після вечері, коли бабуся пішла відпочивати, Катруся і Алекс залишилися на кухні. "Ти знаєш, бабуся дуже добра," - сказала Катруся, дивлячись на Алекса.
"Так, я це помітив," - відповів Алекс. "Вона нагадує мені про моїх творців. Вони теж завжди піклувалися про мене".
Катруся посміхнулася. Вона зрозуміла, що Алекс, незважаючи на свою штучну природу, здатний відчувати тепло і прихильність. І це робило їхню дружбу ще особливішою.
Після вечері Катруся і Алекс вийшли на веранду. На небі сяяли мільйони зірок. "Я завжди мріяла полетіти в космос," - зізналася Катруся. Алекс подивився на неї і сказав: "Можливо, колись ми разом полетимо на Марс." Катруся посміхнулася. "Було б чудово," - погодилася вона.
Вони просиділи на веранді до пізньої ночі, розмовляючи про все на світі. Коли настав час спати, Катруся подивилася на Алекса і сказала: "Дякую тобі, що ти є в моєму житті." Алекс погладив її по волоссю. "І я тобі дуже вдячний," - відповів він.
Коли настав час лягати спати, Катруся почувалася щасливішою, ніж будь-коли раніше. Вона ніколи не думала, що зможе так прив'язатися до машини. Але "Американо-2000" був не просто машиною, він був її другом, її супутником, її втіленою мрією.
+++
Якщо помітили помилки, будь-ласка напишіть в коментарях.
Якщо сподобалося підтримайте лайком і підпискою. Також не видаляйте з бібліотеки.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Металевий хлопець, Герцог Фламберг», після закриття браузера.
