Andrii Noshchenko - Становлення Бойового Мага, Andrii Noshchenko

Глава сьома. Диявольський план. 

    ⁃    Якккого?! - вигукнув я і завмер, аж доки не зрозумів, що бачу дівчину крізь стіну!
Я відвів від неї погляд і побачив неприбраний після вечері стіл на кухні. Та що тут, в біса, з моїм зором відбувається? Він змінився? Я напружився і подивився далі. У порожньому фойє торгової гільдії двоє охоронців дрімало спершись спинами об стіну. Близько сотні метрів, непогано. А якщо поєднати з аурою? Я вивільнив невелику частину і розповсюдив її у радіусі кількох десятків метрів, відчувши кожну живу істоту, після чого мені лишалося лише переводити погляд щоб роздивитись усе в найдрібніших деталях. Оце так здібність! Неочікуваний подарунок. Я кліпнув очима і знов  побачив стіни навкруги. Але все одно, сприйняття навколишнього стало іншим навіть без використання мого нового зору. Було ще бажання спробувати поєднати цю здібність з жагою крові, та не став, щоб бува кого кондратій у ві сні не вхопив. І ліг досипати. 
    ⁃    То куди, пане, будемо йти сьогодні? Щось купляти? Когось грабувати? Знайте, з вами я хоч на танок, хоч на мокруху! 
Мія зробила виразний жест рукою вздовж шиї. Я згадав, який вигляд вона мала вночі, вкрита лиш хвостом і відвернувся. 
    ⁃    Кхм-кхм! Сьогодні, Мієчка, у тебе вихідний, а в мене день тренувань!
    ⁃    Який ви нудний сьогодні, пане! Хочете секрет? Я знаю де зберігають ядра монстрів у гільдії ремісників, ми можемо вдягнути маски, увірватися туди, і ви такі їх списом тик-тик-тик, я тим часом ядра - хоп! І потім ми такі разом звідти вжихххх! 
    ⁃    Мія! Вихідний! Тренування!
    ⁃    Отак і будемо до старості в злиднях, доки не помремо в одну ніч! - проголосила вона виходячи з кухні. 
Та що ж вона за цю ніч собі нафантазувала? Я похитав головою і встав з-за столу. Сьогодні я мав плани спробувати поєднати дві техніки - ходи та спису, але не хотів, щоб багато очей бачили цього. Саме тому я не пішов на майданчик для тренувань, а вийшов на задній двір свого дому. Місцина була майже ідеальна - з двох сторін високий мур садиби, з третьої - будинок, а четверту прикривали високі декоративні кущі. Почав з тренування кроків. Один крок. Два послідовних… сім послідовних… дванадцять… двадцять пʼять. Відчув, що ось-ось сягну стелі послідовності кроків, межа вже була десь поруч. Але що за межа? Адже енергії мені вистачало з лишком, мʼязи вже призвичаїлись, що ж тепер? Можливо, ця техніка не мала подальшого розвитку? Запитань було багато, а відповіді жодної. Йти самотужки шляхом бойових мистецтв…
Я витягнув списа, прийняв стійку і зробив крок. Ого! Енергія, що зʼявилася по завершенню роботи ніг піднялася вгору, через поперек влилася в спину і з неї вже перетекла до правої руки, яка в свою чергу зробила ну просто неймовірний прямий колючий удар списом. Двором пронеслось відлуння удару. Я перевищив швидкість звуку?  Ратище списа тремтіло і здавало плач мов живе. Два послідовних кроки з ударами… девʼять послідовних кроків з ударами… вісімнадцять послідовних кроків з ударами… двадцять сім послідовних кроків з ударами - ось воно! Як залізна стіна, далі ця техніка нездатна для розвитку. Я зупинився і безперервний стогін вітру стих, запанувала тиша. Це стіна через мій рівень чи саму техніку? З даху пролунали оплески і дзвінкий голос Мії:
    ⁃    Це було неймовірно, пане! Навіть я, кішколюд, могла вловити лише зрідка зблиски вістря вашого списа! Сам ви абсолютно зникли з моїх очей! 
Якого дідька? Як ця мала кожного разу наближається до мене настільки непомітно?
    ⁃    Тепер ми точно зможемо поцупити ядра у ремісників так, що вони не помітять!
Я сховав спис, витягнув меч та кинджали і помахав з боку в бік головою, даючи їй зрозуміти, що тренування лише починається і її грандіозний план доведеться відкласти на невизначений термін. Розчарована Мія знов розляглася на даху спостерігаючи за мною через примжурені повіки. 
Я узявся за меч і продовжив тренування. 
Так само минув і наступний день. Я тренувався з світанку до ночі, а Мія спостерігала за мною з даху. І наступний. І ще один. І ще один за ним. На пʼятий день я зупинився, бо тренування вже нічого мені не давали. Мені було потрібно або підвищувати рівень, або шукати інші техніки і тренувати їх. 
    ⁃    Мія! - погукав я. 
Дівчина моментально сплигнула з даху і опинилася біля мене. 
    ⁃    Йдемо грабувати? Пане, я вами так захоплююсь! 
    ⁃    Досить вже, - я смикнув її за руде вухо - я не грабіжник і не злодюга. Де можна знайти якісь підручники чи посібники з техніками бойових мистецтв? 
    ⁃    Для вашого рівня, пане? Ніде в князівстві. 
Щось схоже я підозрював через правила балансу сил…
    ⁃    Добре, тоді збирайся, ми йдемо у гільдію авантюристів!
Сьогодні гільдія була геть порожня. Ми піднялися на другий поверх і постукали у двері кабінету Грейс. 
    ⁃    Заходьте! 
Грейс сиділа всередині одна, обіймаючи напів порожню пляшку. 
    ⁃    О, то мій юний друг з кошеням… Що сьогодні вас припхало до цієї дами? - вона була ще не в зюзю, але добре напідпитку. - Дама сьогодні в печалі, тому кажіть що треба і валіть звідси!
    ⁃    Вибачте, що перебив вашу меланхолію, та я прийшов викупити у вас ядра, якщо вони у вас є. 
    ⁃    Ти запізнився, хлопче. Днями все викупила реміснича гільдія. Приходь тижня за два-три, будуть нові ядра, моя гільдія якраз почала рейд у туманному лісі. 
Туманний ліс… Але ж це той ліс, з якого ми пʼятеро так відчайдушно тікали, і її команда…
    ⁃    Грейс, - запитав я, - хто відправив гільдію авантюристів до туманного лісу? 
У мене виникло нехороше передчуття. 
    ⁃    Як давно вони пішли, і чи можна їх зупинити? 
    ⁃    Був запит з княжого двору на придушення звірів першого та другого класу за хорошу винагороду, гик! - вона на мить замовкла. - А мене лишили тут, бо я калікааааа… Жадібні виродки, вони усі пішли, а мене не взяли, щоб не ділитися винагородою і здобиччю! 
    ⁃    Грейс! - перебив її я - Це підстава! Їх ще можна повернути?! Якщо вони увійдуть ліс, то буде катастрофа!
    ⁃    Яка ще катастрофа? Там сорок з гаком воїнів та магів першого і другого класу, вони той ліс наскрізь пройдуть, не лишивши живим жодного монстра. 
    ⁃    Послухай мене, - впертість цієї пʼяної баби почала бісити - я був одним з тих, хто доповів про цих монстрів княжому двору, там повно потвор третього класу і вище! Якщо твої люди увійшли в ліс, то вони вже мертві! 
На мить здалося, що погляд Грейс протверезів. Та лиш на мить. 
    ⁃    Хахахаха! Добра байка! Третього і вище класу, хахахаха. Оооох, малий, повеселив ти мене. Якщо це ти так мене втішаєш, що мене покинули тут одну, то не треба, краще давай вип’ємо! 
Пʼяна дурепа. Вдіяти тут я вже нічого не міг. Княжий двір! Що ж ви задумали? 
    ⁃    Мія, йдемо, у нас великі проблеми. - і вже в дверях повернувся до Грейс і промовив - Ти, звичайно, можеш зараз сидіти тут і жаліти себе, але коли протверезієш, то памʼятай - твої співгільдійціі тебе не кинули, вони тебе врятували, навіть самі того не знаючи… А ти, замість того, щоб рятувати їх, жалюгідно сиділа тут і напивалася. У мене все, прощавай!
Ми швидко йшли містом до торгової гільдії. Яка ціль у княжого двору? Безглуздо посилати команду бійців першого та другого класу проти таких сильних монстрів, якщо ти хочеш їх придушити. Мені негайно було треба поговорити з Хеком. Здається, було щось, чого я не знав. Якась деталь, без якої цього пазла було не скласти. Навіть якщо гільдія авантюристів була простим пішаком, отак даремно жертвувати ними без усякого зиску було безглуздо. 
Хека я знайшов, коли той заклопотано ходив зі сторони в сторону вздовж дверей мого будинку 
    ⁃    Пане Аней! - гукнув він мене - Є велика проблема, вам треба негайно покинути князівство!
    ⁃    Давайте всередині, - сказав я беручи його попід лікоть - мені теж є чого вам сказати. 
    ⁃    Пане Аней, вам треба їхати, я тільки що отримав листа з запрошенням на аудієнцію до княжого двору! Ви також запрошені, впевнений, що це є пастка для вас! 
    ⁃    У запрошенні вказана причина?
    ⁃    Так, його світлість хоче, щоб ми зробили доповідь про монстрів наочно, того листа, що я надіслав до двору, їм недостатньо з їх слів…
Це точно якась пастка, але навіщо? Чого ж я не розумію у їх задум? 
    ⁃    Хек, ти можеш пояснити, чим саме це нам загрожує? 
    ⁃    Мені нічим, вони не посміють так відкрито зробити щось голові торгової гільдії, але вам… Формально, ви не належите до торгової гільдії і, навіть якщо я прямо зараз внесу вас у реєстр членів гільдії, це ні на що не вплине, адже до завтрашнього ранку я не встигну зробити підтвердження набуття вашого членства з філії королівства Льготе. Я думаю, вам запропонують лише один варіант - пожиттєвий контракт служіння одному з членів княжої сімʼї, адже після того, як вас побачили ті два Бойові Майстри, вони точно визначили вашу силу, а такою силою у князівстві ніхто не нехтує. Якщо ж ви відмовитесь, то вас стратять за образу двох членів княжої сімʼї! Тож вам швидко треба забиратись звідси!
Дідько! Розклад такий собі… Служити якомусь князьку і навіки бути обмеженим у мої подальші плани точно не входило. 
    ⁃    Це вже пізно, - сказав я - якщо усе так, як ти кажеш, то за твоєю садибою точно слідкують. І тоді вони підведуть усе так, начебто я злочинець, а ти укривач злочинців, що розвʼяже їм руки проти тебе. Я не можу тебе так підставити, Хек. І навпаки, поки я їм потрібен, і є шанс, що я погоджусь на контракт, вони не будуть діяти. Але варто мені побігти… То все змінить. 
    ⁃    Що ж робити, має бути якись вихід! - Хек нервово забігав по кімнаті, аж раптом зупинився і з подивом подивився на мене - чи ви, пане, вирішили служити князю?!
    ⁃    Хахаха, - таке припущення старого мене розвеселило, до того ж, мій пазл у голові вже склався, окрім тої деталі, як князь хоче це владнати з церквою Білих Близнюків, адже на мій погляд, він порушував Хартію, - поки що ні, не турбуйся. 
Після короткої паузи я продовжив:
    ⁃    Княжий двір відправив гільдію авантюристів до лісу. У запиті, який він направив, а вони прийняли, було вказано лише за монстрів першого та другого класу. У рейд гільдія пішла у повному складі окрім Грейс. 
Я зупинився, щоб подивитись на реакцію Хека. Той моментально зблід. 
    ⁃    Князь хоче змінити баланс…
    ⁃    Так, - знову узяв я слово, - зараз я скажу свою теорію, а ти мене поправиш, якщо помилюсь де. Почалось усе з листа начальника застави, що, я впевнений, був зареєстрований належним чином з датою та часом отримання, але сам текст може бути змінено, адже чи відмовить начальник князю - родичу? Якщо там взагалі згадується третій і вище класи монстрів. Після чого, як то і має бути, князь розміщує у гільдії авантюристів запит на придушення з шаленою винагородою, щоб жоден авантюрист не вагався, а сам засунув голову у зашморг. Винагороду можна обіцяти будь яку - адже платити її буде вже нікому, з лісу ніхто не вийде живим. Після того, як гільдія відправиться у рейд, надходить доповідь від тебе, яку князь очікує бо ти зобовʼязаний був її зробити як голова гільдії. Я впевнений, що дата та час надходження твого листа теж ретельно зафіксовані. І ось тут, по задуму князя, настав час використати мене. Після того, як зʼясовується факт того, що перша доповідь від начальника застави була неповною, а занадто слабкий загін авантюристів вже увійшов у ліс, князь благородно бʼє на сполох і скликає термінову нараду чи щось на кшталт того, куди і запрошують нас з тобою. На нараді я, розчулений таким благородством князя, даю йому клятву вірності та обіцянку довічно йому служити. Навіть якщо не добровільно, то хто цього буде знати, окрім ближнього кола князя? Тож, на нараді буде вирішено негайно відправити до лісу рятувальний загін, до складу якого увійду і я, як людина, що вже добре знає тих монстрів. Якщо князь дасть хоча б тих двох Бойових Майстрів котрі охороняють його синка, то навіть нас трьох вистачить, щоб зачистити ліс. Але я впевнений, що князь надасть набагато більші сили. Вже буде неважливо, що увесь загін авантюристів загине, вірніш важливо лише для князя, а не для стороннього спостерігача. Адже повернемось ми помстившись за них. 
Я на мить зупинився, переводячи дух. 
    ⁃    Після нашого повернення і зʼясування факту, що гільдію авантюристів було цілком знищено, Грейс перестає бути фігурою і її тим чи іншим чином усунуть, а я, як герой що помстився монстрам, стаю новим головою нової гільдії авантюристів. Гільдія авантюристів королівства Льготе подивиться крізь пальці на те, як усувають їхню дискредитовану Грейс та призначають мене. І вуаля! У князя в руках і княжий двір, і гільдія авантюристів! І ніхто про це не здогадується, бо я нова і сильна фігура на цій дошці, ніяк не повʼязана рідством з княжою сімʼєю, замало того, мене будуть сприймати як протеже торгової гільдії, через що я навіть носом не зможу поворухнути у вашу сторону, щоб не бути звинуваченим! Ідеальний план! Надійний, як контракт Ока Судді! 
Я замовк і подивився на Хека. Той сидів, глибоко замислившись. Через хвилини три він сказав:
    ⁃    Грейс стратять. До того ж, за такі втрати, стратить її керівництво гільдії авантюристів з Льготе. Церква Білих Близнюків не втрутиться, бо авантюристи загинуть від монстрів, а не від князя. Ти помилився лиш в одному. Князь отримає у своїх руках не лише княжий двір і гільдію. Він отримає абсолютно геть усе! Памʼятаєш, я розповідав тобі для чого у балансі сил потрібна гільдія авантюристів? Якщо вона опиниться в руках князя, а вплив торгової гільдії буде нівельовано через мої з тобою стосунки… Гільдія ремісників і без того давно вже з ним в тандемі. А усі інші малі гільдії швидко схилять перед князем голови. 
Старий замовк і гірко зітхнув. 
    ⁃    А тепер, - сказав я, сідаючи за стіл - ми поміркуємо як розбити цей план на друзки. Скажи, наскільки добре ти знаєш князя? Його можна назвати поміркованою людиною? Як він ставиться до поразки? Він може зупинитись, коли бачить, що програє?
    ⁃    Князь людина врівноважена, він природжений політик, якщо його не заганяти в кут, то він полишить програшний план. 
    ⁃    Відмінно! Скільки Бойових Майстрів під началом князя і який клас самого князя? 
    ⁃    Князь воїн другого класу середнього ступеня. Йому служать три Бойові Майстри, двох майстрів нижньої ступені ти вже бачив, і є ще один, що завжди поруч з ним, він майстер середнього ступеня. 
Це вже важко. План Б зі втечею при таких розкладах може не спрацювати, тож доведеться вкласти абсолютно усе у план А. 
    ⁃    Скажи мені, Хек, що буває, коли в кров Бойового Майстра попадає мана з ядра монстра? 
Очі старого зблиснули:
    ⁃    Якщо, якщо не просто мана монстра, а концентрована, з ядра! Майстер на усе життя стане інвалідом, у гіршому випадку він моментально помре! Але, - знов насупився він - як ти збираєшся виділити ману з ядра без спеціального устаткування і головне, як ти в біса засунеш її в Бойового Майстра? 
    ⁃    Повір, у мене є свої методи, інакше я б не питав. А тепер до головного. Хек, у тебе є ядра монстрів хочаб третього класу? 
Старий озирнувся по сторонам. 
    ⁃    Є ще краще. У мене є ядра четвертого класу! 
З цими словами він дістав зі сховища велику коробку і відкрив її. Всередині лежали три зелених ядра розміром з куряче яйце кожне. Я навіть не уявляв, що ядра можуть сягати таких розмірів. 
    ⁃    Старий, я тебе люблю! - захоплено вигукнув я. - Слухай, Хек, якщо я візьму одне ядро, то успіх гарантую на пʼятдесят відсотків. Якщо ж ти віддаси мені усі три - ми сто відсотків поставимо княжий двір на коліна! 
    ⁃    Та бери, вони для мене не те, щоб цінні. Просто це наче контрабанда і не дуже законно. Я б тобі і більше віддав, аби були…
    ⁃    Старий, йди но сюди, поцілую!
Старий Хек задоволено посміхався, як наче усі наші проблеми вже вирішені і ми перемогли княжий двір. 
    ⁃    Іще маю сказати, після моїх сьогоднішніх приготувань, цей будинок скоріш за все буде заражено маною монстрів, і його доведеться спалити…
    ⁃    Це дрібʼязок, пусте, але ти впевнений, що тобі самому не буде зле від цього? 
    ⁃    Хек, усе добре, я знаю, що роблю!