Козел Валерія - Заспокійливе для химери , Козел Валерія

Старша донька графа, Айшес народилась носієм небезпечної та непередбачуваної магії. Через це її сторонились з самого дитинства. Навіть рідні батьки тримали дистанцію, даруючи свою любов лише молодшим сестрі та братам. Одного дня, на ринку рабів, Айшес рятує хлопчика-химеру від страти, тим самим поклавши початок подіям, які у майбутньому перевернуть її життя…

Пролог

- Сюди, ваша світлосте! Не обертайтесь! 

- Персія… що відбувається? Де тато? Мама?

- Все буде добре! Головне, біжіть! Не відпускайте мою руку!

- Де Тревор?! Персія!

- Тут ви будете в безпеці! 

- Але… як же ти? 

- Вам доведеться повірити мені. Зараз я накладу маскуючі чари. Не рухайтесь.

- Але Персія…

- Ці чари змінять вашу зовнішність, ніхто вас не пізнає! І зняти їх зможу тільки я! Тож, прошу вас, чекайте на мене тут!

- Персія!!!

- Будь ласка! Не виходьте звідси! Ні в якому разі! І чекайте на мене. Я обов’язково повернусь за вами. 

***

- Ходи сюди! Дивись, що знайшов!

- Та тут же самі діти! Ідеально! Хапайте їх, хлопці!

- Але, бос, це ж химери!

- Це діти химер! Вони ще ні на що не здатні!

- Але, бос… 

- Ну подряпають тебе трохи, то що?! На гроші з їх продажу зможеш купити собі власну цілительку! Хапай, я сказав!!!

- Бос, цей пручається! Ай! Ну я ж казав, вони небезпечні!

- Це просто дитина! З ноги його і в клітку! 

- Він пальця мені відкусив!!! Відкусив!!! 

- Тримайте його!!! 

***

- Аха-ха-ха! Погляньте на нього! Ти справді думав, що хоч комусь ти тут потрібен?

- Подивись на нього, який жалюгідний… це що? Сльози? Химери що, вміють плакати? Хах, яка гидота! Вдаєш із себе людину? Жалюгідно!...

- Чого гарчиш, худобо? Не смій так дивитися на мене! Забув своє місце? Зараз я тобі нагадаю, де ти і де я!.. Що ти?.. ні! Не чіпай мене! Не торкайся! Допоможіть!!! 

***

- Цей? Та аби за безцінок його продати… цю потвору і брати ніхто не хоче. Хіба що пощастить знайти якогось навіженого алхіміка, який погодиться купити його за пару золотих для своїх дослідів. 

- В Лімерії заборонені досліди людьми, не думаю, що…

- Над людьми, друже мій! Воно – не людина. Це химера. До того ж, якась третьосортна. 

- Тоді, варто виставити його на продаж не на центральному ринку, а на ринку у портовому місті. Можливо, Трінайт? Там найбільша торгова розв’язка. 

- Ні, через Трінайт завжди подорожують посли з Елібрії. Нам ще не вистачало міжнародного скандалу через цей непотріб. 

- Тоді, що скажете про підземний ринок у графстві Вієрте? Я чув, граф сам забезпечує протекцію ринку!

- Хмм… може спрацювати. Все таки, ринок Вієрте другий за величиною після ринку у столиці. 

- Тоді, повеземо це до Вієрте. 

***

 - Тримайте його! Цільтесь по ногах!!! 

- Але ж це товар!

- Вже байдуже! Розпродамо його як матеріал для алхімічних дослідів! 

- Ловіть потвору!!!

***

- Я хочу його! Батьку, будь ласка. Купіть мені цю химеру.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍