Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Книги для дітей » Бідний селянин та семеро заздрісних братів, киргизька казка 📚 - Українською

киргизька казка - Бідний селянин та семеро заздрісних братів, киргизька казка

99
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Бідний селянин та семеро заздрісних братів" автора киргизька казка. Жанр книги: Книги для дітей.
Книга «Бідний селянин та семеро заздрісних братів, киргизька казка» була написана автором - киргизька казка. Читати онлайн безкоштовно в повній версії. Бібліотека популярних книг "Knigoed.club"
Поділитися книгою "Бідний селянин та семеро заздрісних братів, киргизька казка" в соціальних мережах: 

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити

Жили собі колись семеро братів. І були вони страшенно заздрісні. І було у семи братів семеро чорних бичків. Неподалік від братів мешкав бідний селянин. І був у нього тільки один бичок. Семеро братів не любили бідного селянина, чинили йому всілякі прикрощі, не давали вільно зітхнути. І не знав селянин, як йому врятуватися від такої напасті.

Одного разу байський син гнав кудись семеро волів. Селянин і питає його:

– Куди це ти, байський сину, женеш оцих сім волів?

– Пасти жену, дядьку,– каже той.

– А що, байський сину, коли ми з тобою засперечаємося на цих сім волів? Хочеш, я так об землю вдарю, що з неї аж мозок вискочить і тельбухи повилазять?

– Гаразд. Якщо так удариш – забирай моїх сім волів. А коли не вийде у тебе, що ти мені даси? – питає байський син.

– Коли не вийде, – каже селянин, – я стану твоїм рабом на віки вічні. Ось приганяй назавтра знову своїх волів, тоді й побачимо.

Погодився байський син на таку умову та з тим і пішов собі далі. Тим часом селянин зарізав свого єдиного бичка, взяв з нього мозок та й закопав у землю, в іншому місці пригорнув землею бичкові тельбухи, а м’ясо відніс додому.

На другий день приганяє байський син волів.

– Ну, батире, – каже,– чи не так ти вчора хвалився, що виб’єш із землі мозок з тельбухами? Спробуй лишень, що з того вийде.

Селянин крутнувся туди-сюди та як ударить ногою об землю саме в тому місці, де він учора телячий мозок прикопав. Мозок

так і вискочив з-під землі. Те саме селянин зробив і з телячими тельбухами. І таки виграв у байського сина сімох волів.

Надвечір жене він сімох волів додому, та так жене, щоб потрапити на очі сусідам. Як угледіли ті бідного селянина з сімома волами, так і кинулися до нього: де та й де ти узяв цих волів.

– Був ото в мене один бичок, – розповідає селянин. – Зарізав я його, м’ясо поділив на сім шматків та й закопав у землю, примовляючи: виростай, воле, з кожного шматка. От у мене й виросло сім волів.

Пішов бідний селянин додому, а семеро братів місця собі не знайдуть.

– Хай буде, що буде, – кажуть. – Це ж коли ми поріжемо сімох своїх бичків та з кожного виросте по сім волів, он скільки матимемо худоби!

Порізали вони своїх бичків, кожного розділили на семеро та й поприкопували, примовляючи: виростай, воле, з кожного шматка. Чекали, чекали, а нічого й не виросло. Та бичків уже не повернеш. Накинулися семеро братів на бідного селянина:

– Обдурити нас захотів!

Відлупцювали його, добряче нам’яли спину, забрали сімох волів і поділилися між собою.

Зажурився бідний селянин. Що ж його робити тепер?

Одного дня випросив він у якогось бая верблюда, начебто збирався привезти вугілля, та нав’ючив на нього на один бік мішок з вугіллям, а на другий – з попелом. З тим і подався до ханських палат.

– А що це ти, дядьку, везеш? – питають в нього ханові доньки.

– Та, – каже, – ханове золото й срібло на прогулянку вивіз. Так його швидше прибуває.

– Дядьку, а покажи його нам, яке воно, ханове золото й срібло, – просять дівчата.

– Не можу,– відповідає селянин,– Коли хтось побачить його, від золота зостанеться саме вугілля, а ще коли засміється – від срібла зостанеться один тільки попіл.

– Дарма,– кажуть дівчата,– у нас теж є золото й срібло. Якщо твоє перетвориться на вугілля та попіл, ми тобі свого насиплемо.

Розв’язав селянин мішок з вугіллям та як заголосить:

– Хіба я не казав? Зосталося тільки вугілля! Що ж мені робити тепер?

Сплеснув він у долоні, гепнувся на землю й зайшовся плачем. Зареготали дівчата.

– То ви ще й смієтеся?! Тепер і в цьому мішку один тільки попіл зостався. Убийте мене, заріжте мене, – ридав селянин.

Насипали ханові доньки селянинові замість вугілля золота, замість попелу срібла та й провели в дорогу.

їде собі селянин верхи на верблюді, везе золото й срібло в торбах. Семеро братів і питають його:

– Гей, сусіде, що то в тебе в тороках?

– Золото й срібло.

– Де ж ти його взяв?

– Ханові доньки дали. Спалив я свою халупу, вугілля окремо зібрав, а попіл окремо та й питаю: «За попіл срібла, а за вугілля золота дасте?» Дали.

– А покажи лишень своє золото-срібло, – причепилися семеро братів до селянина й не заспокоїлись, поки на власні очі не переконалися, що він везе таки золото й срібло.

– Давайте і ми так зробимо, – вирішили семеро братів, спалили свої халупи, нав’ючили на сімох волів вугілля та попіл і рушили до ханського двору.

Вийшли до них ханові доньки та й питають:

– Що то у вас таке, семеро братів?

– За попіл срібла, а за вугілля золота дасте?

– Чи ви подуріли? – розгнівалися дівчата, накинулися на сімох братів і добряче нам’яли їм боки.

На той галас нагодився хан.

– Схопити шахраїв, – наказав він, довідавшись у чому справа.

І сімох братів кинули в темне підземелля.

Зазнали горя семеро братів у ханській в’язниці та й зареклися чіпати бідного селянина.

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Бідний селянин та семеро заздрісних братів, киргизька казка», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Бідний селянин та семеро заздрісних братів, киргизька казка» жанру - Книги для дітей:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Бідний селянин та семеро заздрісних братів, киргизька казка"