абхазька казка - Мудрість, абхазька казка

Жив колись один молодий воїн – хоробрий і розумний. Хлопця усі поважали та шанували. От настав мирний час, і вирішив юнак одружитися.

Якось покликав він своїх молодших братів і сказав:

– Оженюся лише на дівчині, що з моєї сталевої шаблі зшиє ногавиці.

Здивувалися хлопці, проте помандрували–таки шукати незвичайну майстриню, що змогла б виконати бажання брата. Та до кого б не зверталися, у відповідь чули насмішки.

Нарешті мандрівники дісталися до одного бідного селянського будиночку. Їх зустріла дівчина дивовижної краси, запросила до хати та посадила до столу. За обідом один із братів попросив вина. На це дівчина мовила:

– Ідіть у двір і прив'яжіть коня до виноградної лози, а я тим часом принесу.

Гість вийшов на вулицю, почав шукати виноградник – але марно. Тоді хлопець повернувся та сказав про це молодій господині.

– Якщо в нас немає виноградної лози, звідки ж може взятися вино? – відказала на те панна.

Після обіду гості стали розпитувати про її рідних, хто вони такі й чому так довго не приходять додому.

– Батько мій край дороги сіє сварку, – відповідала красуня, – а мати пішла обмінювати сльози.

Брати, здивовані словами дівчини, попросили пояснити їхній зміст.

– Тато зі своїм приятелем лихословлять на нашого сусіда, якому батьків товариш не забариться про все напліткувати, отож завтра почнеться сварка. Мати ж пішла до родичів оплакувати небіжчика.

Слухаючи мудрі відповіді дівчини, брати вирішили, що вона, вірогідно, зможе допомогти, й розповіли, чому подорожують білим світом.

– Може, й зумію виконати бажання вашого брата, – мовила красуня. – Тільки перекажіть парубкові, нехай надішле мені шовкову тасьму, виготовлену з піску, та голку, зроблену з дрібних камінчиків, – тоді зшию подарунок.

Ті поспішили додому й передали братові дивну відповідь панни. Молодий воїн зрадів мудрості незнайомки та вирішив на ній оженитися, а через своїх братів надіслав майбутній дружині весільні подарунки – золото й перли.

Прийнявши коштовності, дівчина мовила:

– Перекажіть нареченому, що дрібні та великі зірки виявилися розрідженими. Нехай два гірські орли не загублять один одного, а два брати не почують образ…

Вислухавши ці слова та зрозумівши їхнє значення, молодий воїн сказав рідним, що вони привласнили дещо з подарунків.

Укотре переконавшись у надзвичайному розумі своєї нареченої, парубок одружився з нею.

Ось так мудрість допомогла бідній дівчині викувати своє щастя.

* Ногавиці – суконні штани.