- Котик і півник

Почавши читати онлайн казку «Котик і півник» українською мовою, діти зрозуміють, наскільки важливо слухатись старших, не відчиняти двері та не впускати до власної домівки незнайомців. Адже ніхто не знає, яка небезпека може підстерігати навколо.

Герой казки – мужній кіт Мурко. Він потоваришував з півником, полюбив його, немов рідного брата, відчайдушно захищав його та не давав ображати іншим жителям господарства.

Одного разу котику довелось піти по дрова. Відправляючись до лісу, він суворо наказав півнику ні перед ким не відчиняти двері дому, а якщо той почує солодкий голосок хитрої лисиці, ні в якому разі не розмовляти з нею.

Півник пообіцяв Муркові, що не відчинить двері оселі та не дозволить лисиці зайти всередину. Однак лісова хитрунка змогла обдурити півника та змусила впустити її в дім. Півник одразу ж зрозумів, що зробив величезну помилку, однак було вже занадто пізно.

Коли котик Мурко повернувся, він не повірив своїм очам. Дім був порожнім, лише на підлозі залишилось кілька пір’їн від його товариша. В розпачі він вирішує відправитись на пошуки вірного друга та повернути його додому.

Чи зможе Мурко знайти нору лисиці та перехитрити її? Чи вдасться йому врятувати півника, котрий ослухався його та піддався на вмовляння лисиці? Дізнаєтесь про це, якщо вирішите скачати казку «Котик і півник» безкоштовно, без реєстрації та sms (смс) файлом: fb2 (фб2), txt (тхт), rtf (ртф), epub (єпаб).

Народна казка “Котик і півник”.

Жили-були котик і півник. Ось котик надумав піти в ліс по дрова. Каже він до півника: – Сиди, півнику, на печі та їж калачі, а як прийде лисиця, не обзивайся. Пішов котик. А ось і лисиця біжить. Стала під віконце та й приказує: – Півнику-братику, одчини! Як не одчиниш, вікно розіб’ю і тебе заберу! – Ток-ток, ток-ток, не велів коток! – озивається півник. Ось лисиця віконце видерла, борщик виїла і півника забрала. Несе, а він гукає: Мій котику, мій братику! Несе мене лисиця За кленові ліси За крутії гори, За швидкії води… Ось котик почув, прибіг, одняв півника у лисиці, приніс додому та й знову каже: – Дивись півнику, як прийде ще раз лисиця, то не озивайся. Бо я йду далеко та й можу тебе вже не почути. Пішов котик по дрова, а півник виліз на піч та й сидить. Та знов біжить лисичка, стукає у віконечко. – Півнику-братику, одчини! Як не одчиниш, вікно розіб’ю і тебе заберу! – Ток-ток, ток-ток, не велів коток! – озивається півник. А вона знову у хатку залізла, борщик виїла і півника забрала. Несе його до нори, а півник співає: Мій котику, мій братику! Несе мене лисиця За кленові ліси За крутії гори, За швидкії води… Раз проспівав – не чує котик, він давай вдруге, дужче гукати. Почув таки котик, прибіг. Одняв півника, насварив та й поніс додому. – Тепер я піду далеко і хоч як ти гукатимеш, я не почую, – сказав півникові. Пішов знову котик у ліс. А лисичка вже тут як тут. – Півнику-братику, одчини! – Ток-ток, ток-ток, не велів коток! А лисичка таки забрала півника і понесла додому. Як не гукав, як не кликав півник котика, той не почув. Прийшов увечері котик додому, а півника нема. Зробив він собі бандуру, взяв мішок, молоток та й пішов до лисички. Сів біля нори, заграв і заспівав: А у лисички новий двір, Чотири дочки на вибір. Ще й п’ятий Пилипко. Пилипко, вийди на рундук, подивись. Як бубни бубнять, як сурми сурмлять – подивись! А лисичка саме паляниці пекла. Ось старша дочка й каже: – Піду я, мамо, подивлюся, хто це так гарно грає, і паляницю однесу. – Іди, – каже лисичка і дала їй паляничку. Пішла дочка, а котик її цок та в лобок, та й у мішок. Ось і друга дочка каже: – Піду і я подивлюся та паляницю однесу. Пішла і та. А котик і її в мішок. А після і третя, і четверта дочки вийшли з нірки та й попали в мішок. Ждав-ждав їх Пилипко та й каже: – Піду я, мамо, зажену їх до хати. А котик і його впіймав. А тоді забіг до хати, забрав півника та й поніс додому. Ось і понині вони живуть, і хліб жують.