Народні - Частина I, Народні

***

Сіра киця милася,
У вікно дивилася,
Хвостиком виляла,
Діток виглядала:
– Де мої малята,
Сірі кошенята?
Час бо вже їм спати,
Сірим кошенятам.

***

Ой на горі жито –
Сидить зайчик,
Він ніжками чеберяє.
Як би такі ніжки мала,
То я б ними чеберяла,
Як той зайчик.

Ой на горі просо –
Сидить зайчик,
Він ніжками чеберяє.
Як би такі ніжки мала,
То я б ними чеберяла,
Як той зайчик.

Ой на горі гречка –
Сидить зайчик,
Він ніжками чеберяє.
Як би такі ніжки мала,
То я б ними чеберяла,
Як той зайчик.

***

Котик з хати вибіг: няв!
За ним песик: гав, гав, гав!
Курка з плота: куд-ку-дак!
А качатко: квак!
А ягнятко: ме, ме, ме!
За ним гуска: ге, ге, ге!
Соловейко: тьох, тьох, тьох!
А пацятко: рох!
Гриць на дуді: ф'ю, ф'ю, ф'ю!
Тихо будьте, бо граю!
Скрипочка співає: тіль-лі!
Потанцюймо на весіллі.
А цимбали: дзень, дзень, дзень!
Потанцюймо, то наш день!
Потанцюймо, потанцюймо, то наш день!
Ф'ю, ф'ю! Тіль-лі! Дзень, дзень, дзень! (тричі)
Ф'ю, ф'ю! Тіль-лі! Дзень! (двічі)

***

Ой не знала господиня, як на світі жить,
Та й найняла ведмедика за плугом ходить,
А вовчика сіренького волики гонить,
А зайчика Степанчика та перед водить,
А лисичку-корписочку обідать носить.
Оре, оре ведмедичок, на шлях поглядає:
«Чужі жінки обід несуть, моєї немає!»
Як розсердивсь ведмедичок, плуга поламав,
А вовчичок сіренький воли розігнав,
А зайчичок Степанчичок у ліс поскакав,
А лисичка-корписочка – у зелений гай,
Господиня молоденька – у великий жаль:
«Якби знала, то б найняла
Старенького за плугом ходить,
А хлопчика маленького волики гонить».

***

– Зайчику, зайчику,
Де ти бував?
– У березовім гайочку
На зеленому горбочку
Квіточки зривав.
– А кого ти, зайчику,
Там зустрічав?
– Співучого соловейка
На калиновім гіллі
Та знайому лисоньку
У старій норі.

***

Заєць косив, заєць косив,
Лисиця збирала,
Павук метав у копицю,
А муха топтала.
Сидить ведмідь на колоді,
Ногавиці крає,
А горобчик, добрий хлопчик,
Йому помагає.
Чи чули ви, добрі люди,
Що ся в селі діє?
Когут хату підмітає,
Курка муку сіє.
Ой котику, мурчику,
Іди молотити,
Лапками обертати,
А хвостиком бити.
Ти, соколе, лети в поле
Пшениченьку жати,
А я буду у колисці
Сина колисати.

***

Два цуцики, два цуцики
Горох молотили,
Два півники, два півники
До млина носили.
Киця меле, киця меле,
Котик насипає,
А маленьке кошенятко
Муку нагортає.
Муха місе, муха місе,
Комар воду носе,
А ворона снаряжона
На весілля просе.
І сорока-білобока
Пішла танцювати,
А крук схватив дрюк –
Пішов розганяти.

***

Котик Мурчик, наш голубчик,
Лапки м'які, зубки гострі,
Ходить котик тихо –
Буде мишкам лихо.

***

Кіт-воркіт біля воріт
Чеше лапкою живіт.
Бігла мишка-побіганка,
Що робити по сніданку?
Кіт не знає.
Чи стояти біля хати?
Чи сіреньку доганяти?

***

Мала білочка
По ліщині скаче,
Білі горішки
У торбинку пряче:
Плаксивим дітям
Дала по лушпинці,
А чічним дітям
Те, що в серединці.

***

У нашого Омелечка
Невеличка сімеєчка:
Тільки він, та вона,
Та старий, та стара,
Та Іван, та Степан,
Та Василь, та Панас,
Та той хлопець, що в нас,
Та дві дівки косатих,
Та два парубки вусатих.

***

Стоїть півень на току
У червонім чобітку.
Будем півника просить:
– Ходи жито молотить!

***

А в горобейка жінка маленька,
Сидить на горбочку, пряде на сорочку.
Та вивела нитку горобцю на свитку,
Осталися кінці горобцю на штанці,
Осталися торочки горобцю на сорочки.

***

Ішов лісом-доріжкою сірий вовк
Та й зустрів він лисичку-сестричку.
– Здоров, здоров, лисонько, куди йдеш?
Скажи мені правдоньку, де живеш?
– Отам моя хатонька край води,
Та до мене, вовчику, не ходи.