Леся Українка - Камінний господар, Леся Українка
- Жанр: Класика
- Автор: Леся Українка
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Леся Українка
КАМІННИЙ ГОСПОДАР
драма
Командор дон Гонзаго де Мендоза.
Донна Анна.
Дон Жуан. 1
Долорес.
Сганарель - слуга Дон Жуана.
Дон Пабло де Альварес - батько донни Анни.
Донна Мерседес - мати донни Анни.
Донна Соль.
Донна Консепсьйон - грандеса.
Маріквіта - покоївка.
Дуенья донни Анни.
Гранди, грандеси, гості, слуги.
Кладовище в Севільї. Пишні мавзолеї, білі постаті смутку, мармур між кипарисами, багато квітів тропічних, яскравих. Більше краси, ніж туги. Донна Анна і Долорес. Анна ясно вбрана, з квіткою в косах, вся в золотих сіточках та ланцюжках. Долорес в глибокій жалобі стоїть на колінах коло одної могили, убраної свіжими вінками з живих квіток.
Долорес
(устає і втирає хустинкою очі)
Ходім, Аніто.
Анна
(сідає на скамницю під кипарисом)
Ні-бо ще, Долорес,
тут гарно так.
Долорес
(сідає коло Анни)
Невже тобі принадна
могильна ся краса? Тобі, щасливій!
Анна
Щасливій?..
Долорес
Ти ж без примусу ідеш
за командора?
Анна
Хто б мене примусив?
Долорес
Ти ж любиш нареченого свого?
Анна
Хіба того не вартий дон Гонзаго?
Долорес
Я не кажу того. Але ти чудно
відповідаєш, Анно, на питання.
Анна
Бо се такі питання незвичайні.
Долорес
Та що ж тут незвичайного? Ми, Анно,
з тобою подруги щонайвірніші,-
ти можеш все мені казать по правді.
Анна
Спочатку ти мені подай сей приклад.
Ти маєш таємниці. Я не маю.
Долорес
Я? Таємниці?
Анна
(сміючись)
Що? Хіба не маєш?
Ні, не спускай очей! Дай я погляну!
(Заглядає їй в очі і сміється).
Долорес
(із слізьми в голосі)
Не муч мене, Аніто!
Анна
Навіть сльози?
Ой господи, се пассія правдива!
Долорес закриває обличчя руками.
Ну, вибач, годі!
(Бере в руки срібний медальйон, що висить у Долорес на чорнім шнурочку на грудях).
Що се в тебе тута,
в сім медальйоні? Тут, либонь, портрети
твоїх покійних батенька й матусі?
(Розкриває медальйона раніше, ніж Долорес устигла спинити її руку).
Хто він такий, сей прехороший лицар?
Долорес
Мій наречений.
Анна
Я того й не знала,
що ти заручена! Чому ж ніколи
тебе не бачу з ним?
Долорес
І не побачиш.
Анна
Чи він умер?
Долорес
Ні, він живий.
Анна
Він зрадив?
Долорес
Мене не зрадив він нічим.
Анна
(нетерпляче)
Доволі
тих загадок. Не хочеш - не кажи.
Я лізти в душу силоміць не звикла.
(Хоче встати, Долорес удержує її за руку).
Долорес
Сядь, Анно, сядь. Чи ти ж того не знаєш,
як тяжко зрушити великий камінь?
(Кладе руку до серця).
А в мене ж тут лежить такий важкий
і так давно… він витіснив із серця
всі жалі, всі бажання, крім одного…
Ти думаєш, я плакала по мертвій
своїй родині? Ні, моя Аніто,
то камінь видавив із серця сльози…
Анна
То ти давно заручена?
Долорес
Ще зроду.
Нас матері тоді ще заручили,
як я жила у маминій надії.
Анна
Ох, як се нерозумно!
Долорес
Ні, Аніто.
Либонь, се воля неба, щоб могла я
його своїм по праву називати,
хоч він мені і не належить.
Анна
Хто він?
Як чудно се, що я його не знаю?
Долорес
Він - Дон Жуан.
Анна
Який? Невже отой…
Долорес
Отой! Той самий! А який же другий
із сотень тисячів усіх Жуанів
так може просто зватись «Дон Жуан»,
без прізвиська, без іншої прикмети?
Анна
Тепер я розумію… Тільки як же?
Його вже скілька літ нема в Севільї…
Таж він баніт? 2
Долорес
Я бачила його
останній раз, як ми були в Кадіксі,
він жив тоді, ховаючись в печерах…
жив контрабандою… а часом плавав
з піратами… Тоді одна циганка
покинула свій табір і за море
з ним утекла, та там десь і пропала,
а він вернувся і привіз в Кадікс
якусь мориску, 3 що струїла брата
для Дон Жуана… Потім та мориска
пішла в черниці.
Анна
Се неначе казка.
Долорес
Однак се щира правда.
Анна
А за віщо
його банітувано? Щось я чула,
та невиразно.
Долорес
Він, як ще був пажем,
то за інфанту викликав на герець
одного принца крові.
Анна
Та інфанта
його любила?
Долорес
Так говорять люди,
а я не вірю.
Анна
Чом?
Долорес
Якби любила,
вона б для нього кинула Мадрід
і
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Камінний господар, Леся Українка», після закриття браузера.
