Стефанія Лін - Спокута монстра, Стефанія Лін

— Скажи, — промовляє вкрадливо, — на що ти готова заради сестри? Я злегка обертаюся, в очах Тео горить цікавість, блиск розповідає про азарт, наче він почав якусь партію, котра має принести йому перемогу. — Ти знаєш, — чітко вимовляю. — Судячи з поведінки батьків попереду нас чекає шлюб, — голос Тео змішаний: нотки очікування й передчуття феєрії, торкаються мене. Здається, він чудово вміє ним володіти аби зачепити ті струнки душі, котрі йому зараз потрібні. — Ти засмучений? — мій же голос лунає глухо. — Ні. Можливо, я навіть чекав на це, — шепоче на вухо. — Егоїстично, чи не так? — В більшості, — тремтливо відповідаю. — Я не проти бути егоїстичним покидьком поки ти поруч, моє сонце. — шепоче.