Марті - Антлантида: Загублена Імперія, Марті

Переосмислення мультфільму Антлантида: Загублена Імперія, в более якісному сценарії та більше драми, якої особо не вистачало мультфільму. Я надіюся що її не приховають. Повторюю це не книга, це сценарій, я свої твори не називаю книгами, бо це не про них.

Сцена 1: Занурення Атлантиди

- **Місце**: Атлантида, тисячі років тому  

- **Опис**: Камера пливе над величним містом — кришталеві вежі, гігантські статуї, технології, що світяться блакитним. Люди в легких туніках поспішають до храмів, діти граються біля фонтанів. У центрі — Кристал (Серце Атлантиди), що пульсує енергією. Цар Касхекім стоїть на балконі палацу з юною Кідою, коли небо темніє. Починається катастрофа.  

- **Мета**: Показати велич і трагедію Атлантиди, закласти емоційний зв’язок із Кідою й царем. 

#### 

Діалог і дія 

*Камера повільно пливе над містом. Звуки дзвонів, сміх дітей, гудіння механізмів. У небі з’являються тріщини світла, ніби гроза, але неприродна.*  

- **Атлантський страж** (кричить із вежі): "Царю! Кристал нестабільний! Енергія виходить із-під контролю!"  

- **Цар Касхекім** (глибокий голос, повертається до стража): "Скличте жерців. Ми мусимо його втихомирити."  

*Касхекім бере Кіду за руку, спускається до площі. Камера слідує за ними, показуючи паніку — люди біжать, машини гудуть.*  

- **Кіда** (дитячий голос, тягне руку): "Тату, що відбувається? Чому всі кричать?"  

- **Цар Касхекім** (спокійно, але з напругою): "Не бійся, Кідо. Кристал — наше серце. Він захистить нас."  

*Кристал у центрі площі спалахує яскравіше, земля тремтить. Цариця (мати Кіди) виходить із палацу, її довге волосся розвівається. Вона біжить до Кристала.*  

- **Цариця** (рішучий голос): "Касхекіме, я піду. Тільки я можу його заспокоїти!"  

- **Цар Касхекім** (кричить, тримаючи Кіду): "Ні! Ми знайдемо інший шлях!"  

- **Цариця** (обертається, усміхається Кіді): "Бережи її. Вона — наша надія."  

*Цариця торкається Кристала. Камера різко крутиться навколо неї, коли світло поглинає її тіло. Кіда виривається з рук царя, біжить до матері.*  

- **Кіда** (кричить): "Мамо! Не йди!"  

*Світло вибухає, відкидаючи всіх назад. Камера стабілізується на Кіді, яка падає на коліна, плаче.* 

*Хвилі здіймаються навколо міста, вода прориває бар’єри. Атланти кричать, машини вибухають. Камера хаотично рухається між сценами — страж падає з вежі, статуя руйнується.*  

- **Атлантський жрець** (паніка): "Царю, Кристал нас знищить! Ми приречені!"  

- **Цар Касхекім** (голос тремтить, піднімає Кіду): "Ні. Він нас врятує. Тримайся мене!"  

*Вода заливає площу, Кристал спалахує ще раз. Камера крутиться навколо нього, показуючи, як купол із блакитного світла накриває центр міста. Зовнішні райони тонуть.*  

- **Кіда** (шепоче, притискаючись до царя): "Мамо..."  
- **Цар Касхекім** (хрипло): "Він забрав її... але ми живі."  

*Купол завершується, вода поглинає все за його межами. Камера повільно від’їжджає, показуючи руїни під куполом і темряву океану навколо. Тиша, лише слабке пульсування Кристала.*  

- **Цар Касхекім** (тихо, до себе): "Ми втратили все... але ти залишилася, Кідо. Ти — наше майбутнє."  

*Кіда дивиться на Кристал, її очі повні сліз. Камера фокусується на її обличчі, потім затемнення.* 

--- 

### 

Нотатки 

- **Емоція**: Сцена задає трагічний тон — велич Атлантиди контрастує з її падінням. Кіда й цар стають серцем історії.  

- **Діалоги**: Короткі, але сильні — передають паніку, любов і втрату.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍