Стружик Лев - Іван Алкін, Стружик Лев

Детектив на ім'я Іван Алкін дізнається від Ольги Петрової, що її чоловік, впливовий бізнесмен Віктор Петров, зник за загадкових обставин. Його останнє повідомлення залишило більше запитань, ніж відповідей. Розпочавши розслідування, Алкін опиняється у світі інтриг, небезпечних угод і прихованих злочинних схем. Крок за кроком він наближається до істини, ризикуючи всім, аби знайти Петрова і викрити змову, яка загрожує багатьом життям.

Розділ 1. Виклик для Алкіна

Детектив Іван Алкін сидів у своєму тьмяно освітленому кабінеті, оточений стосами справ, які чекали свого розв’язання. На підвіконні мерехтіли краплі дощу, відбиваючи світло вуличних ліхтарів. У повітрі відчувався запах кави й старих паперів, а тиша кімнати порушувалася лише цоканням годинника. Алкін, відомий своїм гострим розумом і непохитною цілеспрямованістю, переглядав чергову папку, але його думки були десь далеко.

Нарешті він відклав документи й втупився у свій блокнот, повний коротких записів і схем. Серед багатьох справ, які він розглядав, одна особливо привернула його увагу. Це було зникнення Віктора Петрова — відомого бізнесмена, чиє ім’я було на слуху серед найвпливовіших людей міста. Однак, як і все у світі великих грошей, справа мала свої підводні камені.

Телефон різко задзвонив, вивівши детектива зі стану задумливості. Він повільно потягнувся до слухавки, чекаючи чергового банального дзвінка від клієнта з малозначною справою.

— Алкін на зв’язку, — коротко сказав він, затискаючи слухавку між плечем і вухом.

— Ви детектив Іван Алкін? — запитав схвильований жіночий голос.

— Так, це я, — відповів він, чуючи, як у голосі жінки звучить напруга. — Хто на лінії?

— Це Ольга Петрова… мій... мій... — голос тремтів, і жінка ледве стримувала сльози. — Мій чоловік Віктор зник. Я не знаю, що робити. Ви повинні допомогти мені знайти його!

Алкін трохи випрямився на стільці, його інстинкти миттєво загострилися.

— Спокійно, пані Петрова, — заспокоїв він Ольгу. — Почнімо з самого початку. Коли ви востаннє бачили свого чоловіка?

— Два дні тому, — її голос трохи заспокоївся, але в ньому залишалася паніка. — Він мав зустріч у своєму офісі, і після цього я більше його не бачила. Наступного ранку я знайшла записку. Але вона... вона була такою дивною, наче він намагався попередити мене про щось, але словами, яких я не розумію.

— Що саме було написано? — запитав Алкін, швидко занотовуючи.

— Там було лише одне речення: „Під сонцем не залишиться тіні“. Це взагалі не схоже на нього!

Алкін зупинився, осмислюючи почуте.

— Дивний вираз, але, можливо, він має прихований зміст. Ви зверталися в поліцію? — запитав він тепер.

— Так, — відповіла Ольга. — Але вони сказали, що зникнення дорослої людини не є чимось незвичайним, і запропонували зачекати ще кілька днів. Віктор не зникав просто так, він завжди повідомляв мене про свої плани!

Ольга замовкла, і в слухавці почувся лише звук її важкого дихання.

— Гаразд, пані Петрова, — нарешті сказав Алкін. — Я розумію вашу тривогу. Я берусь за цю справу. Дайте мені адресу офісу вашого чоловіка і підготуйте список його останніх контактів. Усе інше залиште на мене.

— Дякую... дякую вам, — промовила вона з полегшенням у голосі. — Я зроблю все, що ви скажете.

Після завершення дзвінка, Алкін відкинувся на спинку крісла, тримаючи слухавку в руках. Він бачив багато дивних справ у своїй кар’єрі, але ця відразу викликала в нього зацікавлення. Записка, раптове зникнення, хвилювання дружини — усе це свідчило про те, що справа буде не такою простою, як здавалося на перший погляд.

Він поглянув на годинник.

„Час починати“, — подумав він і піднявся, відчуваючи прилив адреналіну. Віктор Петров був лише відправною точкою. Відповіді чекали на нього десь там, і Алкін був сповнений рішучості розкрити цю таємницю.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍