Еліза Донцова - Принц мого серця, Еліза Донцова

Заціпенівши й притиснувши зжату від нервів руку до ключиць, вона дивилась через скло дверей на хлопця, що дрімав за столом читального залу. Заняття завершились і він забігав сюди перед робочою зміною. За годину бібліотека закриється і він піде на роботу в кафе, де працюватиме офіціантом до пізньої ночі. З часом вона вивчила траєкторію його руху і сідала за ті столики, які зазвичай обслуговували його колеги. На відміну від інших дівчат вона не спішила бігати за ним, або потрапляти йому на очі. Нащо? Шансів у неї немає, тому навіщо щось починати? Але може у долі трохи інші плани? (Книга у процесі редагування)