Уявіть, що один психопатичний лідер нахабної та огидної країни, який вважає, що має право змінювати кордони інших країн та взагалі вирішувати, чи існувати якійсь країні чи ні, цей очільник, який вже займає більше тридцяти років найвищу посаду у своїй країни, вирішує вдарити ядерною зброєю, якою він постійно лякав увесь світ, та б’є нею. Але за дивними обставинами

Я почула зі сторони реальну історію, яку розповідали не мені, як приклад того, до чого може привести пресування власної дитини. Просто факт. Не знаю імен діючих осіб, тому імена вигадані. Отже, не порушую закон України без дозволу на публікацію та не втручаюся у чиєсь життя, бо не називаю реальних осіб, бо їх і не знаю. Навіть якщо хотіла би знати, все одно би

Я зібрала різні роздуми та опис дій за різні періоди у тривалому проміжку часі. Щоб сказати, що це повністю про мене? Це не зовсім так. Різні призми дійсності, різні думки та різний час об'єднанні в одне, ніби це те саме сьогодення. Я хотіла показати, як страх підштовхує до того, чого би ми не робили холодним розумом. Розуміючи дурість дій, ми все одно ці дії робимо,

Імператриця на останньому місяці вагітності. Вона втрачає дитину. Щоб не повідомляти народу про неспроможність імператриці виносити дитину, імператор вирішує приховати факт смерті нащадка. Річкою до саду імператорського палацу приносить у кошику недоношеного хлопчика. Він виживає. Імператорська сім’я у час, коли повинна була народитися їхня дитина та цей хлопчик,