−Лише поцілунок й нічого більше? - я все витріщалась на цей ріг, який стирчав з його волосся −Поки що так. То як, домовились? - він витягнув мені руку щоб потиснути - На що ти так витріщаєшся?! - а потім підняв очі, зрозумів й закотив їх - тисни вже! І як тільки я на секунду повірила, що це звичайне рукостискання - він потягнув руку на себе й я впала прямо йому в

Я сидів у ресторані і чекав на Розу, яка ось-ось мала б прийти. Чому саме зараз мені згадалась історія нашого знайомства – сам не знаю. Проте, з дочкою господаря треба бути обережнішим. Вона лишень через 2 роки після того, як приїхала до Лондона розказала тільки двом людям де саме знаходиться. Сестрі і батькові. Я не хотів розпитувати та й мені це не було цікаво що ж