Цей вірш — моя історія про світ, де біль і страждання стали вічним колом, а надія для мене зникла. Я хотів показати, як з часом дорослі перестають мріяти, стаючи просто холодними тінями без світла всередині. Для мене це не просто опис темного світу — тут я описав те, як я бачу наш світ, і що залишилося від нього.

«Згадав ти все…» — це вірш про шлях людини від дитинства до старості, про всі ті надії, помилки, боротьбу й втрати, які залишають слід у душі. Це про мрії, які життя поступово гасить, про віру, яка згасає протягом всього життя, про боротьбу, що врешті завершується неминучим кінцем. Вірш не дає надії — він дає вам правду.