“Зимовий етюд” — вірш, автором якого є Володимир Підпалий.

«Захочеш – і будеш» — дев’ятий вірш Олега Ольжича із циклу «Незнаному Воякові», в якому поет звертається до кожного з нас, переконуючи, що все в житті залежить від нас самих, від нашого вольового рішення.

“Два кольори” – вірш Дмитра Павличка, написаний у 1965 році, який було покладено на пісню популярну й понині.

“Одчиняйте двері” – вірш Павла Тичини

Лебеді материнства — ліричний вірш Василя Симоненка. За збірку «Лебеді материнства» В. Симоненко отримав Державну премію України імені Т.Г. Шевченка. У вірші зображена любов до дитини й турбота за її долю, любов до Батьківщини.

“З дитинства: дощ” — вірш Василя Голобородька.

“Три́ зозу́лі з покло́ном” — новела Григора Тютюнника тема якої є складність людських стосунків, виражені через історію не­щасливого кохання.

“По дорозі в Казку” – драматичний етюд Олександра Олеся.

«Я (Романтика)» — героїко-романтична новела Миколи Хвильового (1893 — 1933), пройнята пафосом гуманізму. Головний герой, розриваючись між виконанням революційного обов’язку і дотриманням принципів добра, чинить найганебніший злочин проти найдорожчої людини — матері і морально гине. Хвильовий по-новому розкриває споконвічний конфлікт між життям і смертю, між

“Інфанта” — вірш Миколи Вороного, написаний впродовж 1907-1922 роках.