Микола Вороний - Інфанта

“Інфанта” — вірш Миколи Вороного, написаний впродовж 1907-1922 роках.

Микола Вороний Микола Вороний Різьблю свій сон... От ніби вчора ми Зійшлись,— і стріча та жива. На землю тканками прозорими Лягли осінні дерева. Акордами проміннострунними День хвилював і тихо гас. Над килимами вогнелунними Венера кинула алмаз. У завивалі мрійнотканому Дрімала синя далечинь,— І от на обрії туманному Замиготіла ваша тінь. Дзвінкою чорною сильветою Вона упала на емаль, А поза нею вуалетою Стелився попелястий жаль. Ви йшли, як сон, як міф укоханий, Що виринає з тьми століть. Вітали вас — мій дух сполоханий, Рум'яне сяйво і блакить. Бриніли в серці домінантою Чуття побожної хвали, Коли величною інфантою Ви поуз мене перейшли. Ви усміхнулись яснозоряно Холодним полиском очей,— І я схилився упокорено, Діткнутий лезом двох мечей. Освячений, в солодкій муці я Був по той бік добра і зла... А наді мною Революція В червоній заграві пливла. 1907-1922