— Якщо не відчиниш, я виб’ю скло! — вигукнула вона у темряву. Двері різко прочинилися. Вся злість одразу кудись зникла, щойно її очі зустрілися з його. Напівроздягнений, зі скуйовдженим волоссям Лучано виглядав сонним і трохи роздратованим, але таким рідним і небезпечно красивим. Плечі, руки, лінія ключиць… Його тіло ніби було створене для того, щоб дарувати насолоду

— Мені не потрібні твої гроші. — Що тоді вам треба? — Хочу тебе попередити, — вже без посмішки сказала вона. — Про що? Я не вірю ворожкам, — мені здавалося, я говорила вельми переконливо, а очі бігали по майдану у пошуках порятунку. Ця — Шкода тебе, люба. Хороша ти дівчина, але не ту дорогу обрала. Циганка підійшла ближче і доторкнулася до мене. Рука була холодна і

Рома і не підозрював, що відрядження так круто змінить його життя. У потязі він зустріне свою колегу Катерину. Подорож відразу пішла не за планом. Ніхто з них не очікував такого. Такого ніхто з них не міг очікувати. Вони не можуть бути разом, але і забути одне одного не в силах.