Щосереди Крістофер купує білий тюльпан. Він не знає, чому, просто не може інакше. Його світ складається з фарб і мовчання, її – з квітів і мрій. Вони зустрічаються раз на тиждень, і цього достатньо, щоб усе змінилося.

Вона любила і ту людину, яка анонімно надсилала їй квіти.

Я ненавиджу подорожувати. Правда. Прокидатися в чужих ліжках, щоразу потираючи шию, бо подушка знову виявилася не тієї форми, не того розміру, не підходящою. Витримувати глузливі погляди іноземців, які вважають кумедним, що я не можу пояснити їхньою мовою, що мені потрібно купити або куди мені потрібно дістатися. Чому вони вважають смішним, коли хтось неправильно

Мирон і Соломія вирушають у незабутню осінню подорож, яка змінює їхнє уявлення про світ. Вони досліджують загадковий ліс, піднімаються на вершини, знаходять старий табір і відкривають таємниці минулого. Під час пригоди вони вчаться долати труднощі, бути самостійними та цінувати кожен момент. Але найбільший сюрприз чекає на них у фіналі, коли вони повертаються

Вона вірила, що успіх — це лише великі гроші, статус і визнання. Вона прагнула довести всім, що варта більшого. Але на цьому шляху довелося втратити себе, пройти через втому, вигорання, зради та розчарування. Її партнери не витримували її зростання, друзі відверталися, а вона залишалася сам на сам зі своїми мріями. Але саме тоді вона усвідомила головне: справжній

Життя малої Христі у буремні часи

Подумалось, а може, це щось на кшталт "паралельних світів"? Бо коли ти озираєшся на своє життя, то бачиш стільки схожих ситуацій, епізодів, які могли б статись із ким завгодно. І в цьому якась поетична справедливість: ми всі живимо під одним сонцем, і долі наші перетинаються у найнесподіваніших місцях. Автор просто хоче поділитися своїми думками і

Творчість, яку не всі зрозуміють...

Наше життя хвилина, мить. Воно горить, палає, тліє та димить. І це життя горить і для Юри — хлопця-десятикласника, який більше за все цікавиться фантастикою та магією. Його сестра Лола, що працює лікарем-інтерном у пологовому будинку номер сім та батьки хлопця зовсім не проти цього хобі. Але які плоди воно принесе згодом? Згодом, коли настала ніч, що перевертає життя

Ох, відкинути б так тридцятку літ назад! Та повернутись на цю ж вулицю! Засніжену вулицю, обперезаною крутими кучугурами, пройтись по глибокому снігу, відчуваючи, як під ногами потріскує мороз… Щоки розчервонілись, до теплої хати поспішаєш! Піднімаєш голову догори, а там згустки диму, що тягнуться із кожного димаря людських осель. І проходячи повз будинки, викрикуєш: