69-річна Надя все життя пропрацювала на фабриці м’яких іграшок. Але настав час для пенсії, і тепер вона почувається самотньою. Раптом з нею трапляється диво, яке спонукає не сидіти у кріслі, а вирушати здійснювати бажання. Бабця ризикує, й відтоді на неї чекають подорожі та несподіване кохання. Легкий душевний роман.

Майк Йога́нсен, справжнє ім'я Михайло Герва́сійович Йога́нсен (16 (28) жовтня 1895, Харків – 27 жовтня 1937, Київ) – український поет, прозаїк доби «Розстріляного відродження». Також – перекладач, критик, лінгвіст, сценарист. Один із засновників літературного об'єднання ВАПЛІТЕ. Жертва сталінських репресій. Майка Йогансена називають «чудомайстром», дотепним і

П’ять оповідань досліджують різні види кохання. Перша історія, «Будинок на узбіччі», розповідає про пару, яка намагається знайти щастя. На жаль, їхні різні бажання призвели до того, що вони розлучилися: Юкі мріє про розкішний сучасний будинок і багатство, а Саймон плекає просте, радісне життя. Друга історія розповідає про кохання двох дівчат: однієї скромної, але

Рятувальна команда з Ванкувера, до якої входять колишній спецназівець Майкл Харпер, веселий і доброзичливий Дерек Вільямс та медик Емілія Стоун, отримує виклик про зникнення групи туристів у горах після потужної лавини. Вони вирушають на пошуки, знаючи, що кожна хвилина може бути вирішальною. Під час пошукової операції команда знаходить першого постраждалого туриста

Згодившись створити весільну сукню для доньки старої знайомої, знаний на все місто дизайнер одягу Юрій, і не здогадується які несподіванки в його життя принесе це замовлення. Спогади минулого, враження від зустрічі з колишнім коханням і таємниця, яку від нього приховували понад два десятиліття.

Ця історія закінчилася так і не почавшись. Чи було то кохання? Не знаю. Та зараз все це залишилося лише спогадом, далеким нагадуванням з минулого життя...

Я зустрічався з нею лиш у снах. Найтепліших та найкращих снах. Проте мрія, щоб побачити її знову, не полишала мене. Я творив для неї, щоб моє ім'я досягало її. І, здається, не дарма...

Дівчина-електрик отримала завдаток від замовника та ще й за подвійним тарифом. Яким же було її здивування, коли вона зрозуміла, що має проводити роботу на кладовищі з освітлення склепу. Що чекає Світлану на старому цвинтарі та як ці події змінять її майбутнє? Оповідання написане у рамках челенджу ТРІО разом з Олесею Мрійницею та Мариною Тітовою. Дівчата, дякую, що

Герман учитель історії та віданний своїй професії. Він настільки полюбляє копирсатися у давнині, що поїхав у Житомир, об'їхавши пів країни, аби тільки вивчити свій родовід. І що може трапитися під час пошуків склепу своєї далекої прапрапрабабці? Мабуть, нічого? Кладовище — це місце скорботи та відсутності життя. Однак, Герман виявляє, що не всі кладовища, і, навіть,

Історію написано у рамках челенджу від Інни Турянської та тріо-проєкту від Олесі Глазунової і творчої співпраці з Мариною Тітовою. Дякую вам, дівчата, для мене це був цікавий досвід! Коротка анотація: Від долі не втечеш. Як не крути, мабуть воно так і є. Моя героїня Фоксі уміє схопити за хвіст і натхнення, і долю, і добитися прихильності молодого перспективного