Олесь Ульяненко, автор романів «Сталінка» (1994), «Зимова повість» (1995), «Вогненне око» (1997), «Богемна рапсодія» (2000), «Син тіні» (2001), — найрадикальніший і найжорсткіший сучасний український прозаїк, скандальний і непередбачуваний майстер слова. У цій книжці представлений новий роман майстра жорстокого реалізму «Дофін Сатани», де за привабливою постаттю

Олесь Ульяненко (справжнє ім'я Олександр Ульянов, 1962–2010) — найрадикальніший і найжорсткіший, скандальний і непередбачуваний український письменник, автор понад 20 романів У видавництві «Фоліо» вийшли друком його книжки «Сталінка Дофін Сатани», «Жінка його мри», «Квіти Содому», трилогія «Ангели помсти», «Вогненне око», «Серафима» У романі «Син тіні» (2001)

До нової книжки найвидатнішого сучасного українського майстра прози дібрано три філософські повісті з пригодницько-фантастичними фабулами (так звані мислительні детективи) — жанр, більше опрацьований у літературі західно-європейській, аніж в українській. Завершує книгу «Маленьке вечірнє інтермеццо» — зразок гумористично-фантастичної повісті. Повісті «Птахи з

«Тіні зникомі» – незвичайний тип історичного роману в українській літературі. Це сімейна хроніка одного з українських родів. Її головний герой – молодий офіцер російської армії, що несподіванно залишає військову службу і повертається в родинний маєток, де намагається віднайти зв’язок між поколіннями свого роду та осягнути його місце в долі Батьківщини. Твір дає

«Гурій любив левів. Дитиною він не грався з іншими м’якими іграшками – ні з ведмедиками, ні із зайченятами. Не просив батьків купити йому якусь живу тваринку – ні собаку, ні хом’яка. Тільки лева». Так починається ця повість, герой якої – Гурій, грек з Одеси, талановитий художник. Життя Гурія було наповнене великими пригодами, спокусами та стражданням. Основний мотив

Спогади Карла Маннергейма, батька сучасної Фінляндії, про свій життєвий шлях від кадета до президента, службу в Російській імператорській армії, непрості міжнародні відносини та власне бачення подій 1918 року.

Виявляється, «лінія Маннергейма», про яку згадують у підручниках з історії, - міф. Розповіді про легендарні й дуже міцні споруди - перебільшення Радянського Союзу. Насправді все трималося не на фортифікаціях, а на силі фінської армії - так пише Карл Маннергейм. У своїх спогадах він розкриває багато деталей радянсько-фінляндської та Другої Світової воєн. Як країні з

В пропонованій праці вперше в українській історіографії розглядається проблема спільності історичної долі України і Криму з найдавніших до новітніх часів. Спираючись на існуючі, в тому числі маловідомі, джерела автор розвінчує ряд міфів і стереотипів, що закріпилися в масовій свідомості та почасти побутують в науковій літературі щодо Криму як «исконно русской

«Батько Вепр» — четвертий роман циклу «Смерть» серії «Диско-світ» Teppi Пратчетта. Вепроніч — чарівний час, коли до всіх чемних дітей приходить добродушний товстун-веселун Батько Вепр. Він залазить у домівки через димар, залишає подарунки у панчохах, розвішаних на каміні, частується хересом і печивом та, звісно ж, примовляє «Хо-хо-хо!». Але цього року щось пішло не

«Душевна музика» — третій роман циклу «Смерть» серії «Диско-світ» Teppi Пратчетта. Коли тобі шістнадцять, тебе звуть Сюзен і найбільше твоє досягнення — це вміння бути непомітною — звістка про те, що насправді ти внучка... Смерті, буде наче грім серед ясного неба. А тепер ще й твій дід вирушив кудись на пошуки внутрішнього спокою, і за його справу потрібно взятися