Країна Квітів захована від всіх, закрита для відвідування, вона поза межами світів. Вона пильно охороняє свої таємниці, і нікому не дозволяє говорити про неї. Всі, хто коли-небудь покинули країну, майже не мають можливості повернутися назад. То що ж заставить, цю вільну і незалежну країну, звернутися за допомогою, до наших добре знайомих обраних - Анджеліки і

Коли людина яку ти кохаєш, десь далеко від тебе, тобі хочеться бути поряд усіма способами.

Ніка повернулася додому після довгого робочого дня. Єдине, що вона зараз хотіла - це прийняти душ і залізти в ліжко під ковдру. Але вона мала ще доробити звіт для шефа на завтра. Тому душ входив у обов'язкову програму, а от сон і ліжко - це вже як пощастить. Прийнявши душ і заваривши собі величезну чашку чаю, Вероніка всілася за ноутбук і почала працювати над звітом.

Дівчинка залишається одна вдома,стискаючись зі своїм найбільшим страхом. У темній тиші вона відкриває для себе новий, магічний світ,що ставить її перед важким випробуванням. Це історія про сміливість, відвагу та подолання власних переживань у найнеочікуваніші моменти.

Ілля Миколайович – молодий викладач історії, отримав у спадок будинок, де часто відпочивав та працював. Але одного вечора стало ясно, що він її отримав у спадок не один.

Якщо ти людина – твоє життя безцінне, а якщо тварина – нікчемне!

Збірка есе з визначенням авторського бачення гармонії у мистецтві. Теорія гумору. Теорія гармонії у мистецтві.

С 1942 года на маяке не загорается свет. Люди исчезают, а ветер доносит гул сирены, которой не должно быть. Егор — видеоблогер, охотник за заброшенными местами, получает загадочное сообщение с координатами: «Остров Вереск. Там тебя ждёт настоящее». Он отправляется туда за контентом... но находит нечто гораздо более страшное. Маяк — это не просто здание. Это ловушка.

Через тринадцять років після страшної трагедії головна героїня повертається у покинутий санаторій, де перебувала колись дитиною. Вона прагне знайти відповіді, яких усе життя боялася. Минуле кличе її крізь іржаві ворота, запах вогкості й погляди порожніх вікон.

Я вже попрощалася із життям. Причому в прямому значенні цього слова... А коли прийшла до тями, то зустріла того, хто замінив мені всіх на світі. Того, хто подобається всім без винятку дівчатам у окрузі. І того, через кого тепер відьми відкрили на мене полювання. Але я не збираюся їм ні з ким ділитися. Чуєш? Ти тільки мій, вовче!