— Це я, Вадиме. Тая. Я… Ми з вами зустрілися два місяці тому в готелі. Після того, як ми провели разом ніч, я… завагітніла. У нас з вами буде дитина, — вже зовсім тихо додаю, мнучи в руках багатостраждальну сумочку. Його брови підскакують в подиву. Вадим окидає мене швидким поглядом з голови до ніг. Невже справді не впізнав? Чи просто прикидається? Та за мить вираз

- А у вас, Деміане, багато було жінок? - Я їх не рахував. - О, значить багато, - я замислилась. - Більше, ніж на пальцях однієї руки? - Звичайно, - пирхнув граф. - Добре, мені підходить, - кивнула я своїм думкам. - Що вам підходить? - посол весь напружився, випростався у кріслі та спантеличено глянув на мене, піднявши брови. І я пояснила: - Я тут подумала... Це

От вже хто-хто, а Женя точно знає, як це, коли глобально не щастить. Адже спершу вона стала жертвою нещасного випадку, а потім замість того, щоб спокійно померти, прокинулася в далекому космосі, в тілі живої ляльки для сексуальних забав. Та ніби цього було мало, її ще й двоє моторошних братів нагів купили, щоб урізноманітнити своє дозвілля в довгій секретній

Чоловік обізвав «фригідною колодою» і пішов до коханки? Потрібно терміново довести йому протилежне! А для цього, як ніхто краще, підійде мій сусід: сексуальний, зухвалий і нахабний красень. Ну і що, що він мене дратує? Зате у сексі йому немає рівних. Всього кілька інтимних уроків від нього, і моє життя ніколи не буде таким, як раніше. — Не хочу я твоєї допомоги! Не

Я не про це мріяла! Ось де? Куди подівся темпераментний дракон, витончений ельф, велелюбний перевертень, владний демон? Чому з усіх казкових рас я потрапила саме до нагів, слизьких холодних зміїв з кам’яними обличчями? Виявилося, що мрії не завжди справджуються так, як цього хочеться. Ось тільки я не збираюся зневірятися! Я зроблю своє життя таким, яким хочу!

*КНИГА ПЕРША* Новий рік - це пора радісних посмішок на вулиці, пошук подарунків і поздоровлення від рідних і близьких. Ну, це у нормальних людей, а у мене - це страшне похмілля, повна амнезія і чоловік-дракон в подарунок. І як мені тепер розібратися з тим, що ми примудрилися накоїти минулого вечора? У тексті є: # Нестерпний дракон # Магіня-недоучка, вона ж я #

Книга на редагуванні. Це було випадкове знайомство однієї ночі. Принаймні, так думав Борис, але доля розпорядилася інакше. Тепер у нього тільки одне запитання: що робити з рудою бестією, яка безсовісно запала в душу? - Мадемуазель, як щодо прогулянки нічним містом? - Навіть не знаю, - вона трохи посміхається, відкидаючи з чола неслухняне пасмо волосся, - зазвичай

Єва: - На що здатна жінка, загнана в кут ?! Є тільки одна відповідь — на все! Плакати і просити ?! Ні, не мій варіант! Я буду боротися! Буду грати з чоловіком, який грав зі мною сім років тому! Доведу до сказу і можливо, навіть зіпсую життя. Тільки так я зможу перемогти! Головне - не закохатися ... Яромир: - Вона надумала піти проти мене! Тварюка! Мало того, що

Рон Моріс був для мене цілим світом, який він раз у раз перевертав з ніг на голову. Він ніколи не давав мені надії, нічого не обіцяв і не дозволяв думати про те, що між нами може бути щось більше. Але хіба серцю потрібен дозвіл? Хіба воно потребує обіцянок? Досить погляду. Слова. Жесту. Тоді воно здіймається і мчить назустріч коханому з потрійною швидкістю.