Анна - представниця древнього, але збіднілого аристократичного роду, змушена добиратись у магічну академію на муніципальній кареті. Дорогою вона дізнається, що цього року проводитиметься Відбір наречених для драконів. Анна в паніці. Вона ненавидить драконів і готова на все, щоб уникнути участі у Відборі. Навіть переспати з першим-ліпшим чоловіком. Ох, якби тільки

Якби я знала, що рік потому одягатиму відвертий одяг лише заради того, щоб він подивився на мене хоч секунду не як на сестру друга або результат свого виховання... І це продовжиться багато часу, бо я для нього не приваблива дівчина - я недоторканна, наче стою за його власною межею, навіть якщо незабаром ми, хоч і фіктивно, але одружимося.

Продовження пригод нашого сучасника в ігровому світі часів умовного середньовіччя та козацтва.

ДАНА КНИГА ПЕРЕНЕСЕНА з 15.02.2024 р з мого старого акаунту Маріанна Л. - ось як? Що ж може бути гіршим за все це? Вибач, але ти кіт! У тебе не може бути серйозних проблем, мені чи не знати! - ой, фігове у мене передчуття Софія, ой, відчуваю, проблеми у нас сьогодні будуть .... саме по твоїй частині ... - ОЛІПМ! Говори конкретно! Досить натяками розкидатися! Моє

Лялька... гарна до одурі, але неймовірно дурна. Мені її нав'язали – я не просив про нову секретарку. Але власник компанії, за сумісництвом – її батько, вирішив інакше. Тепер мені потрібно придумати, як позбутися цієї егоїстичної відьми. Та хоч би вона, зваливши звідси, не прихопила з собою моє серце.

Вже майже рік я зустрічаюсь зі своїм начальником. Все почалося як невинна забава, але тепер у нас все серйозно. І особливо після спекотної ночі я бачу на тесті дві смужки. Ще б бути точно впевненою що ніч я провела саме з ним...Тому що його наглий брат-близнюк і по суті діловий партнер компанії старається переконати мене зовсім в іншому.

Ти моя дружина! - перше, що сказав мені чоловік, якого я побачила, розплющивши очі. Я тебе ніколи в житті не бачила! Який перевертень? Яка пара? Я нічого не відчуваю... поки що. Я не хочу народжувати тобі дитину! Я хочу додому.

Я розраховував, що це буде розвага на один раз, після якої я навіть не згадаю обличчя танцівниці клубу, однієї з багатьох. За стільки років самотності я звик до подібного розвитку подій. І мені так навіть комфортніше. Та цього разу щось пішло не так. — Я згідний на будь-яку ціну, — мій розум був одурманений цією жінкою. Я хотів її так, як ніколи та нікого у цьому

— Що ти влаштовуєш, Надю? Хіба ми не обговорили все? Чому ж тоді ти поводишся так, ніби я тебе образив? Принижуєш себе на очах у нашої доньки. Тобі самій подобається твоя поведінка? — Мені боляче. — Але чому? Ти теж хотіла розлучення. Ми домовились йти далі. А тепер це. Ти матір моєї дитини, хочеш щоб я тебе зненавидів? — Я кохаю тебе, хіба не розумієш? — кажу це і

– Так, значить, не кинеш? – Нізащо не кину. Хіба, що накажеш. Але тоді я помру, – зізналась Аліса. – Не накажу... Я збожеволів від тебе раз і назавжди, та з кожним подихом ти стаєш мені все ріднішою. До тебе я навіть не здогадувався, яким прекрасним може бути світ. Тепер я хочу прожити в твоїх обіймах років сто, а потім попрошу у Бога ще вічність для нас.