Ярослав забрав моє серце й жорстоко розтоптав його. Я думала, що наші шляхи більше ніколи не перетнуться, але помилилася. Тепер розумію, що почуття до цього хлопця нікуди не зникли. То що це? Випадкова зустріч чи доля? Тоді чому він знову робить мені боляче? Чому хоче, аби я бачила його з іншою? Щоб довести, що йому байдуже? Чи відплатити мені за те, чого я не

— Мая… Чиясь долоня м’яко стискає моє зап'ястя, змушуючи обернутися. — Я не Мая, ви помилилися, — шепочу у відповідь. — Ти не Мая, — повторює за мною неживим голосом незнайомець. — Але ти так схожа на неї. Занадто… схожа, щоб повірити, що це правда. — Чому? Чому це не може бути правдою? — Тому що вона померла на моїх руках. Продовження читайте в романі "Обіцяю

Ліна живе нещасливо в шлюбі зі своїм чоловіком-корупціонером. Одного дня вона знайомиться з привабливим незнайомцем, який просить про невелику послугу. Але як вчинити, якщо цей красунчик стверджує, що він демон і з його світу зникла дуже важлива річ. І лише Ліна може йому допомогти.

Олівер Крайс один із найпопулярніших учасників незаконних перегонів, а Хлоя Діксі дочка місцевого шерифа, який роками намагається притягти до відповідальності порушників порядку. Цього разу перегони відбулися на набережній рідного міста Хлої. Найкраща подруга Пенелопа - заклятий фанат екстремальних видів спорту і приводить Хлою на набережну. Олівер відмовляється

Мене звуть Аня, і запевняю: я – не шпигунка, не кілер і не нечиста сила, хоча в чужому світі на мене поспішили навісити саме ці ярлики. Я не полювала на безпутного принца Ендера, не спокушала шаєра Рікадора і не намагалася воскресити Дракона-засновника. Мені взагалі не цікаві придворні інтриги, але список звинувачень чомусь розширюється! Єдиний спосіб виплутатися з

Життя - це суцільний ланцюжок переломних моментів: важливих і недуже, помітних і тих, які не залишають слідів у пам’яті. Втім всі вони закладають свій камінець у формуванні особистості. А бувають моменти, які здатні кардинально перекроїти нутро. Та чи на завжди? Можливо процес оборотний? Адже перекроїти не означає знищити. P.S. Роман емоційно важкий. Таке собі

Перша частина тут Справдився найбільший страх Анни: вона опинилася в країні ненависних драконів. Її відносини з Арденсом зайшли в глухий кут: вона все ще його кохає, і все ще ненавидить в ньому дракона. Та чоловік пішов сам - змінить він свою думку? Та й чи варто, адже попереду Відбір, який неможливо скасувати... Окрім того, в руках Анни життя Фелікса і мир між двома

- Для чого вам це ? Мій голос зрадницьки тремтів . - Як я вже казав твій татко мені завинив . Ярослав присів біля мене і дивися мені в очі . Та я не бачила там нічого людяного йому було байдуже на наші життя . - Не чіпайте Алісу і він не мій батько . Я говорила спокійно боялась що б він не нашкодив подрузі через мої слова. - Їй нічого не загрожує поки ти будеш вести

– Вітаю, господарю! – промовила я до нього. – Ласкаво прошу, – посміхнувся дід. – Дякую, Єсеніє, що відгукнулася на мій лист. Я оторопіла. Звідки він знає про мене? – Е-е-е, – лише вигукнула я. – Давненько чекаю я на справжню спадкоємицю цього будинку... – У листі було вказано про аукціон... – розгубилася я від такої заяви. Яка з мене спадкоємиця? – Так і є. За моїм

У старому будинку на околиці дачного містечка живе самотня жінка. У її душі панує смуток. Інколи до неї приїжджають люди. Але затриматися надовго власниця ще нікому не дозволила.