Його проникливий хижацький погляд іншу б вже з ніг збив, але тільки не мене. Я почувалася впевнено і стримано. А ще мене тішило те, що я по жодному із вказаних ним критеріїв йому не підходила. Тож цей самовпевнений мудак не представляє для мене жодної небезпеки. - Кандидатка? – запитав у чолов’яги, який мене до нього привів. Після цих його слів, я не втрималася і

Стародавній Кременець. 1767 рік. Місто у паніці — на його вулицях і по околицях безслідно зникають люди. Мандрівний ліценціат Болонського університету Голота береться розгадати таємницю, адже один із зниклих — його друг. Та щоб знайти вбивцю, йому доведеться блукати заплутаними стежками Кременецьких гір. Які, як упевнені місцеві, можуть вести до самого пекла.

Чому ми старіємо? Чи правда, що більшість бактерій нешкідливі? Яка користь із мертвого восьминога у нічному клубі? Макс Кідрук відповідає на ці та інші запитання у своїй новій книзі. «Теорія неймовірності» — це перенесена на папір та доопрацьована версія однойменного науково-популярного радіоблогу, випуски якого виходили в ефірі «Українського Радіо» у другій половині

Спочатку все було ідеально побачення романтика він був таким турботливим і чуйним. Всі казали як тобі пощастило, красунчик,багатий але не за це я його покохала А потім у нього розпочались проблеми з бізнесом я вірила що все владнається допомагала як могла підтримувала його . Він перетворився на монстра бив знущався над мною А одного дня я після його знущань потрапила

Мені скоро двадцять сім. Мама з татом вже дістали мене питаннями – Де мій наречений? Коли чекати весілля? Коли потішиш онуками? Вони не розуміють, що для мене важлива лише кар'єра. Але для того аби батьки відчепилися, я вирішилася на безглуздий вчинок. Запропоную комусь стати моїм нареченим на місяць. Як на мене - чудова ідея! Та що як між нами виникнуть почуття? Але

Що могло піти не так? Просто швидкі побачення, просто гра… А тепер у моєму житті Богдан — з його підколами, круасанами та загадковими усмішками. І, здається, я сама не помітила, як він став кимось важливим.

Після свого вісімнадцятиріччя Кайзер нарешті залишає гуртожиток «Бастардів» і переїжджає до затишної маленької квартири, яку тепер може назвати своїм домом. Одного ранку, коли він, ще трохи заспаний, виходить на роботу, його погляд зупиняється на незнайомцеві біля вікна під’їзду. Хлопець, ніби вирваний зі старовинної книги про магію, виглядав миловидним і загадковим,

Дивився на неї моряк полонений і насилу шепотів: ― Покажи мені рай, крале. Вродливиця сліпучо, непомітно зловісно, посміхнулася. ― Ти не забудеш його аж до смерті. (Сонгфік, натхненний піснею Blackbriar «Arms of the Ocean») *Конкурс спільноти письменників WriteUA у Telegram. Тема: трагедія. (Давно хотіла відредагувати та викласти роботу, а тут якраз підійшло під

Ніч...Це знову сталось вночі... - Ні, не вірю, це просто неможливо, - я стояла напроти Ангела. Та чи був він ним? Його очі світились в темряві яскравим полум'ям, а крила нагадували про той величний та недосяжний статус. Та він тут... Поруч... Простягнув до мене свої руки, - Я не відпущу тебе, тільки не зараз, коли знайшов! Останні слова я не почула, бо земля зникла

Маленька зірочка на ім'я Зора жила на великому небі і дуже пишалася тим, що вона частина величезної галактики. Одного вечора, під час зливи, її світло затьмарюється, і Зора вирішує вирушити в подорож, щоб знайти місце, де її сяйво буде найбільш яскравим. Вона мандрує через різні сузір'я, зустрічає інших зірок, планети та навіть метеликів, що літають між сузір'ями, і