Друзі потрібні всім, навіть безсмертним. Але як визначити кому можна довіряти - питання складніше. Кіра знову влипає в пригоди, але тепер вона буде не сама. Зустрічайте палку команду найманців "Пазурі Дракону" та їх Диявола-Хранителя!

Наше життя здається нам звичною річчю, чимось буденним, тим до чого ми звикли, тим, що є для нас нормою. Таку саму думку мала й головна героїня оповідання, аж поки раптово її життя не змінилося на 180°. Нові проблеми, виклики, люди, думки, але єдине бажання - знайти своє місце спокою.

Проблеми і конфлікти раз за разом! І більша з них через стосунки зі старшою сестрою Арі! А ще їду до тітки Бріанни на її день народження у Банхорт разом з нею...Що ж мені робити з цим?

Чули вислів: «Допрацюватися до смерті»? Так от, це дуже сумна історія про Олега Андрійовича, досвідченого хірурга, що дуже багато працював, доки одного разу, по нього не прийшла сама Смерть. А як же відпочинок з родиною, про який мріяв чоловік? А вони взагалі підтримають його, чи у свої останні хвилини він залишиться сам? Це оповідання є частиною роману печворку:

Історія про дракончиків, які відправились у таємничу подорож - на пошуки зірки. Тож, чи вдалося їм спіймати бажане? Казка, що звертає увагу на такі важливі аспекти життя, як дружба, довіра, емоційні потреби, спонтанність, щастя та любов. Схиляє до допомоги іншим. Зосереджує увагу на тому, що помилки та проблеми, відчуття власних емоцій - це нормально. Маю надію, що

Пригоди в космосі та на невідомій планеті – це хвилюючі враження, наповнені дивом, відкриттями та небезпекою. Величезний космічний простір зберігає незліченну кількість таємниць, які чекають на розгадку, а невідома планета дає можливість дослідити незвідані території та зустріти нові форми життя.

Історія людини, яка знайшла себе та пізнала істину.

До Натки повернулася пам'ять, але це принесло з собою ще більше запитань. Ден ніяк не міг примиритися з внутрішнім звіром. Кет мучилася страхом перед майбутнім. В такому стані ці троє навряд чи зможуть виконати те, що їм призначила Доля, тож вожак зграї відправив друзів в Карпати до босорки Євдокії.

Невже це відбувається зі мною? Чому я така щаслива тут? Сльози, сміх та голосний крик. Схоже на істерику. Можливо це вона. В мене істерика від щастя. У мене стільки емоцій, моє тіло не витримує всіх почуттів, тому їхню частину я передаю Всесвіту. Я дарую частину свого кохання і частину свого щастя світу навколо. Тоді мені здавалося, що тієї сили вистачить, щоб знову

Історія як маленьке песинятко показало всім.