Принц-вигнанець став не на ту сторону, коли почалася війна між магами, і зараз він самотній, розгублений, а ще… Він знайшов чужу малесеньку дитину. Втікач з в'язниці – магія стала табу для нього, і він вирушає у світ людей з дитям на руках. Тепер лиш надіється, що йому вдасться покаятися, відновитися і… знайти матір малюка. Його магія нині чорного кольору, бо він

Історія про самотню беззахисну жінку і пана Синю Бороду, за якого вона приречена вийти заміж. Про Чудовисько, яке має стати не прекрасним принцом, але людиною. Про важкий вибір, про самопожертву, вміння прийняти і вміння відпустити. Світ, у якому живуть герої, не надто добрий до слабких людей, у ньому немає магії та чарівних істот - самі лише інтриги та жага влади

Це книга про війну Богів за володарювання над землею та найнижчими небесами, яку було названо "Війною тисячі років". Це були часи Богині Кпента-Армідж, що тривали 2400 років, - у циклі Абрама і Брахми (5800 - 3400р. до початку Ери Космон, наших днів). Книга дає уявлення про діяння фальшивих Богів, їхнє падіння та перебування в пеклі.

Це історія двох друзів, які в дитинстві мріяли про успіх, але життя розділило їх шляхи. Один із них досяг вершин, а інший залишився на дні. Коли їхні шляхи знову перетинаються, між ними спалахує конфлікт, зрада і боротьба за власне місце в світі. Однак, вибір одного може призвести до трагедії, і тепер йому доведеться розплачуватись за свою жорстокість. Ця книга про

Попіл нашого кохання ( продовження книги Кохання що вбиває) Вона була його болем. Його одержимістю. Його єдиною слабкістю. Дар’я Сергєєва була поруч усе життя, навіть тоді, коли він намагався вирвати її зі своїх думок. Він ненавидів її за те, що вона ніколи не обирала його. Він кохав її до безумства, до темряви в очах, до бажання знищити кожного, хто ставав між ними.

Випадкові зустрічі ніколи не стаються просто так.Усе що робиться колись приведе то хорошого чи поганого результату. Ніколи не знаєш що чи кого зустрінеш на новому місці .Можливо саме в той момент ти дивився у вічі своєму першому і останьому коханню. Своїй майбутній улюбленій дружині чи коханому чоловікові. Варто озирнутися навколо поглянути на цей яскравий світ, на

Я мчав майже під 100 км/год не дивлячись на обмеження швидкості в 50 км/год по місту. Настрою не було зовсім, і щоб хоч якось розбавити цей і без того хмурий день увімкнув радіо в машині, з відти пролунала "100лиця – На пафосі": "Ти така на пафосі, на пафосі, а я до тебе на зеленому "Ланосі". Смішку не зміг стримати, бо колір мого авто саме

- Мамо, заберіть мене з собою, я хочу додому! - схлипувала дівчина в спідницю матері стоячи на колінах - Благаю! Я робитиму все, що накажете. - Ще чого! Всралася ти мені триста років! - визвірилася жінка та відштовхнула дочку ногою, та так сильно, що та юзом проїхалася по коридору - Залишаєшся з тіткою Ганною. Працюватимеш в поті лиця, хоч в три зміни. І не дай бог -

- Де ти вже, зміюко, лазиш, коли ти мені так потрібна?! - Привіт мамо, і я тебе дуже рада бачити. - Та не транди вже! Рада вона. Ти будеш рада коли я вже нарешті ґиґну нахєр, і мрієш загребсти вже мій будинок. Та хєр ти вгадала! Я якраз тобі й дзвоню, щоб поділитися з тобою радісною новиною. До мене сьогодні приїздив нотаріус і допоміг мені зіставити заповіт. Та не

Дід вилупився потираючи руками очі, сподіваючись що йому привиділось, але ж тут хліб жалібно заволав - Що ви робите? мені ж боляче! Дід і зовсім хряснувся на сраку, а бабця рухнулась на лавку і заволала - Чур мене! Чур! Ізийди не чиста сила! Дід схопився за дровиняку біля пічки, підскочив, і тільки но хотів гепнуть хлібину, як той побачив наближаючий до себе дрин і з