Едмон Ростан - Сірано де Бержерак

class="book">Рагно Ось пава з трюфелями!

Перший гвардієць

(сіяючи, одбатовує собі величезний шматок шинки)

А, грім і блискавка! Хоч перед смертю саме, А пожеремо ми…

(Поправляється, швидко зирнувши на Роксану.)

Пробачте… поїмо!

Рагно

(викидаючи подушки з карети)

Отут перепелів ми ситих найдемо!

Метушня. Розпорюють подушки, наповнені смаженими перепелами. Сміх. Радість.

Третій гвардієць

(до першого)

Ти йолоп, друже мій!

Рагно

(передаючи пляшки)

Ось маєте і вина – Топаза кольору і кольору рубіна!…

Роксана

(накидаючи на обличчя Сірано згорнену скатерку)

Ну, розстеліть убрус! Та швидше! Раз, два, три!

Рагно

(потрясаючи каретним ліхтарем)

Комора ціла тут у кожнім ліхтарі!

Сірано

(тихо до Крістіана, разом із ним розстилаючи убрус)

Нам треба зараз же про щось поговорити…

Рагно

(все більш лірично)

А пужално моє з ковбасок добрих звите!

Роксана

(наливаючи вино, частуючи)

Як треба, сто чортів, усім нам помирать, – До інших байдуже! Гасконцям – пить-гулять! Одна умова лиш: не частувать де Гіша!

(Переходить від одного до одного.)

Ще маємо ми часі Та їжте ж повільніше! Ану, вина ковток! Ви плачете? Чому?

Перший гвардієць

Я плачу з радості!

Роксана

Тс! Білого кому? Кому червоного? – Гей, хліба капітану! - А покуштуйте-бо цю шинку ви рум’яну! – Вам ніж? – Бургундське вам? Мускат вам чи коньяк?

Сірано

(помагає їй, у нього руки повні тарілок, – каже набік)

О мила!

Роксана

(підходить до Крістіана)

Ну, а ви?

Крістіан

Не хочеться.

Роксана

Отак! Ну, хоч бісквіта ви попробуйте з мускатом!

Крістіан