Едмон Ростан - Сірано де Бержерак
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Роксана
(спокійно)
З моєї ж бо карети!Всі
О!Роксана
Треба лиш усе розрізати, подать! Мій кучер – мусите його ви, друзі, знать – Родився, далебі, для справи оцієї!Гвардійці
(кидаються до карети)
Рагно!Роксана
(стежачи за ними поглядом)
Ах, бідаки!Сірано
О, добра наша феє!Рагно
(стає на козлах, як штукар на ярмарку)
Панове, от і я!Гвардійці
А, браво! Наш Рагно!Рагно
Іспанці бачили, як шле їм крізь вікно Солодкі усміхи божественна Кіпріда[31], А не помітили солодкого обіда!Оплески.
Сірано
(тихо до Крістіана)
Гм, Крістіане… Гм…Рагно
Ідальго ні один В своїй галантності – пе знав про галантині(Витягає з-під сидіння блюдо і підіймає його.)
Сірано
(тихо до Крістіана)
Послухай…Рагно
Там була Венері честь і шана, - Але дари свої провозила Діана[32]! Ось дика вам коза!(Розмахує шматом печені.)
Сірано
(тихо до Крістіана)
Я хтів попередить Тебе про річ одну…Роксана
(до гвардійців, що вертаються від карети з повними руками наїдків)
Усе сюди кладіть!(Накривав до їжі на столі, їй помагають два мовчазні лакеї, що стояли позад карети.
До Крістіана, якого хотів одвести вбік Сірано.)
Ви помагайте ж нам!Крістіан береться помагати, Сірано робить стурбований рух.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сірано де Бержерак», після закриття браузера.
