Єва Басіста - Хтива мрія. Книга перша, Єва Басіста

Глава 29.2

- Чого всі затихли? - робить Діма черговий ковток і ставить келих на стіл. - Я хіба неправду сказав? М? Романе? Назвеш мене брехуном?

Роман виражає стальний спокій. І щоб я, мабуть, не панікувала, то ніжно гладить під столом мою руку.

- Аби я тобі щось путнє відповів, то уточни, - промовляє він до Діми. - Бо я не розумію, що саме ти маєш на увазі.

- Я колись бачив, як до твоєї квартири заносили вкрай дивні меблі. Коробка була зі сторони надрізана, та я побачив, що то за хрінь. Іксоподібна установка для БДСМ-ігор.

Я білію, мов пофарбований вапном стовбур яблуні, всі решта викочують ще більші очиська, а Діма…

- Я тоді саме з ними у ліфті їхав та був позаду - не міг вийти на своєму поверсі, а тому довелося підійматися на один вище, а там побачив квартиру, до якої все те заносилося. І ти не уявляєш, як я очманів, коли постукав у двері тієї квартири, а мені відкрила Настя.

Роман перестає гладити мою руку. Накриває її своєю гарячою долонею.

- Дуже цікаво, - не покидає Романа спокій. - Не знав, що ти мій сусід… Який же тісний світ.

- А тобі хіба Настя не сказала? - дивиться Діма на мене. - Я тоді ходив по сусідам та шукав цукор - не вистачало для дечого. Нікого не було на моєму поверсі, а тому вирішив піти вище - до тої квартири, до якої заносили ту хрінь… А коли двері відчинилися, то… Ледве стримався, щоб не підсолити. Чекав слушного моменту - і ось. Хто там із вас головний? Ти? Чи Настя тебе хлискає батогами?

Діма знову хапається за спиртне - випиває коктейль, а решта мовчать, мов риби.

-  Я думаю, що тебе, Насте. І як на тому хресті? Нормально? Не думав, що ти така збоченка… Але яке йшло - таке здибало.

Я впадаю в істерику, але мовчазну. Всередині себе верещу.

 Ну як так мали скластися обставини? І ще при всіх розляпав! Віка, Галя… А особливо Галя…

- Так, - видає Роман. - Це іксоподібна установка для БДСМ-ігор, але якби ти уважно читав, то збоку було написано, що це суто декоративна річ, адже зроблена з пластмаси. У тій квартирі не я робив інтер'єр, а дизайнер, бо у мене зовсім нема смаку. Я можу пофарбувати стіни у зелений колір, обрати фіолетову підлогу, синю стелю, а на додачу підібрати меблі у стилі бароко, а на стіні повісити роги оленя і поряд плакат зі Сейлор Мун. Тому зайшов людину, яка зайнялася дизайном та вирішила додати такий елемент декору, який зовсім мене не бентежить.

- І кого ти дуриш? - гигикає Діма. - Диви, як Настя захвилювалася. Злякалася, що викрили вас. Світлофором переливається.

- Не маю нікого на меті дурити, а тим паче у чомусь переконувати, - відкидається Роман на спинку стільця, а долонь досі тримає на моїй руці. - Твоє діло вірити, а може і не вірити. Я тобі сказав, що це таке. А щодо стану Насті -  у неї зараз болить голова та нудить. І ще я знаю, що їй не подобається той елемент декору - і вона просила мене його прибрати. А ти її зараз засоромив, питаючи подібне.

- А ти бачу проворний на язик. Умієш викручуватися - ніде не спіткнувся на слові.

- Діма, припини робити базар, - вривається у розмову Віка, як гроза у спекотний день. - Насті дійсно зараз зле, а твої слова кого хочеш у подібний стан закинуть.

- Ой, та невже? - кривиться. - Та він бреше! - переводить погляд на спокійного Романа. - Та уміло приховує свої смаки. Правильно?

Здіймає брови та знову келих до вуст.

- Чого мовчиш? - ковтає Діма. - Від правди срака затрусилася?

- Зазвичай та людина, яка найбільше кричить, що хтось збоченець, то сама нею є, - не вдається Дімі пробити Романа. - Тицяєш пальцем на нас, а сам вдома, напевно, кожної вільної миті дрочиш на гей порно.

Діма покривається цятками, в очах загоряється лють, а келих гучно ставить на стіл:

- Ти зараз у мене добалакаєшся, виродку! Як встану, то добряче надаю у твою випещену пику.

- Правда в очі коле? - з'являється на вустах Романа усмішка.

- Бачу, ти хочеш вийти? - здіймається на ноги.

- Несильно палаю бажанням кудись із тобою йти, але якщо треба - не проблема. Швидко тобі в носа завалю та поїду додому, адже Насті недобре.

- Та це я тобі…

- Та припини ти бикувати! - не витримує Ігор. - Якого біса усім вечір псуєш дурними розбірками? Вчепився до якоїсь дурні та не відірвати, мов дитину від цицьки. Ще почни говорити, що рожевий туалетний папір робить хлопців геями.

- Підтримую, - втручається Галя. - Шокував усіх вигадкою, не розібравшись, а нині чіпляєшся. І, мабуть, Роман тебе розкусив – ганяєш слоника на гей порно… Бо сильно ти якось захвилювався, а Роман на твої звинувачення - ні.

- Галино, закрий своє піддувайло, бо сильно воно розчепірене!

- У мене гарненький ротик, а піддувайло у тебе, - встає Галя на ноги та схоплює свій коктейль. Либонь, хоче виляти його йому в обличчя, але тримається. Її рука труситься.

- Діма, ти реально придурок, - дає про себе знати Віка. - Тільки усім настрій зіпсував. Я йду…

Віка виймає гаманець, із якого її рука дістає та кидає гроші на стіл.  Прощається. Те саме роблять Галя та Ігор… Залишаємося тільки ми утрьох.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍