Кірстен Бойє - Медлевінґери

як ти думаєш, чому Каїн хоче забрати його до себе? — тріумфально вигукнула Моа і ледь не залетіла в стілець. — Він може зробити тобі абсолютно справжнє людське золото! Як у Сиву Давнину! І тоді цей Кевін ніколи більше вас не заріже.

Йоганнес замислено похитав головою.

— Я навіть не знаю, чи впізнає Кевін справжнє золото, — вголос розмірковував він. — Я би не впізнав.

— Треба спробувати на зуб, — порадив Торіл. — Так люди перевіряли його раніше. Моє золото справжнє, воно м'яке.

— Правда? — перепитав Йоганнес. Він згадав, що бачив уже таке по телевізору — у фільмі «Пеппі Довгапанчоха». Але чи міг він подумати, що колись це стане йому у пригоді?

— Скільки тобі треба? — зніяковіло прокашлявшись, поцікавився Торіл. — Я міг би перетворити на золото, — він озирнувся довкола, — скажімо, стілець….

— Ти здурів! — вигукнув Йоганнес. — Для гидкого Кевіна? Стілець — це занадто! Може, ложку. Або, почекай, ні, для нього й цього забагато. Перетвори цю німецьку марку.

Торіла злегка розчарували розміри маленької монетки на Йоганнесовій долоні.

— Так мало? — здивувався він.

Йоганнес кивнув.

— Адже існують золоті монети, — сказав Йоганнес. — Сподіваюся, він мені повірить.

Торіл зітхнув. Він поклав одну руку на фібулу, в другій стиснув монету.

— Лірот! — промовив він і розціпив пальці. — Ось, прошу.

Йоганнес перелякано вирячився на Торілову долоню. Стара потерта монета виблискувала й сяяла.

— Так швидко? — здивувався він і взяв її в руку, обережно, так, ніби від самого лише дотику вона може перетворитися назад на стару.

Торіл знизав плечима.

— Жодних проблем, — ніяково мовив він.

— Ти знаєш, що ти мене врятував? — сказав Йоганнес, не тямлячи себе від радості. — То я пішов! А ви не виходьте з моєї кімнати, бо зараз прийде Брітта.

У дверях він ще раз обернувся й суворо наказав:

— Моа, не смій дивитися телевізор!

Моа ображено стулила губи.

— Пф-ф! — форкнула вона.

— Ти прийняв рішення? — запитав чоловік.

Антак не дивився вгору.

— Думаєш, що таким чином захистиш свого сина? Тоді весь твій народ заплатить за те, що ти не хочеш задовольнити моїх вимог! Увесь твій народ і твій син разом із ним!

Антак затремтів.

— Я знищу твій народ, хранителю історії, — сказав чоловік, і його голос звучав майже щасливо. — Ніхто не посміє чинити опору Каїнові безкарно! Я висаджу в повітря весь твій народ і сина твого разом із ним. Яка Каїнові користь від медлевінґерів, якщо ти не приведеш йому золотяра?

Ведур обійняв Антака за плечі.

— Я придбаю вибухівку, — сказав чоловік. — Ви знаєте, що таке вибухівка? Ти маєш ще кілька днів, аби змінити свою думку, Антаку.

Він нахилився до бранців так низько, що аж торкнувся головою голови Антака.

— Не будь дурнем! — прошепотів він. — Не будь дурнем!

І знову стало темно.

38

Йоганнес пробіг повз пожежну частину, перейшов вулицю. У нього над головою залізним віадуком прогримів потяг метро в напрямку центру. Перед тим як повернути на Дайхштрасе, хлопець глянув на береговий мур біля Митної вежі й здригнувся. «Корделії-2» не було. Її місце на пристані було порожнє.

«Ми спізнилися! — в паніці подумав Йоганнес. — Як я міг так просто піти сьогодні зранку до школи! Я ж знав, хто тримає Антака з Ведуром! Як я міг доручити це малому Ніссові, який тут взагалі не орієнтується, тільки через те, що він може ставати невидимим! Він же навіть не знає, як працює мобілка!»

— Ну, знову вчасно? — промовив голос за спиною; рука, яку поклали йому на плече, смерділа димом. — Я так і знав! Малий надійний.

З вузького проходу, що веде до каналу, вийшли Патрик