С Осте - Дорослішання Мрійниці, С Осте

Ін-Марі Галл… Звучить! Доктор Ін-Марі Галл. Красиво!

— Добре, одужуй. Я піду, — Рудрайг все ще тримав дистанцію.

— Ну, я хоча б на поцілунок заслужила? — пробуротала, в очікуванні міцних обіймів.

Алієць зашарівся, збирався щось сказати, але цнотливо торкнувся губ і миттєво випарувався, щойно почув наближення чужих кроків.

Душу огортали страх з присмаком розчарування. Хіба так пропонують створити сім’ю? Не те, щоб мені хотілося якихось красивих жестів, але, сподівалась хоча б на каблучки. Може, боявся не вгадати з розміром? Чи сприйняв те відчайдушне повідомлення надто буквально? А що, як я собі все надумала? Він же по суті не погодився. Для чого ця зустріч з батьками? Договір конкубінату не такий урочистий, щоб збирати усю сім’ю. Зараз почнуться недоречні питання.

— Мені суворо заборонили надавати будь-яку інформацію до закінчення скринінгу. Вибач, Теа, — Брандт, помітивши мій настрій, сприйняв все на свій рахунок. — Щоб..

— Щоб не спотворити свідчення іншими емоціями. Знаю, сама так часто робила.

Численні ушкодження внутрішніх органів малого тазу. Кишечник, матка, сечовий, нирки. Про кілька зламаних ребер і розриви кровоносних судин я й так знала. На станцію, мабуть, чудом долетіла живою. Судячи з протоколів операцій, Таран та Абенні Гофмейр, склеїли, що змогли, і, сяк-так підлатавши, запустили процес регенерації. На середині останньої частини організм почав здавати позиції. Я могла б і не прокинутись. Простіше було поставити тимчасові імпланти і відправити на реабілітацію. Правда, з такими травмами пацієнт навряд би зміг продовжити роботу в ЗОХІ. Принаймні, найближчими роками. Враховуючи, що я самостійно пересуваюсь, ці двоє зробили неможливе.

Відпускати пацієнтку з цього осередку стерильності раніше ніж через два тижні Брандт не збирався. Піддавшись пориву, я запитала, чи відомо щось про Тарана, якого, зі слів Головного, відсторонили до закінчення службового розслідування.

— Якщо хочеш, попитаю когось з Мрії, — алієць чи то не знав, чи то не хотів говорити.

— Ні, не треба. Просто, думала, він на Тхроні, хотіла подякувати.

— Як знаєш, — Брандт повернувся до дверей, але зам’явся: — І ще одне, Теа. Після виписки візьми кілька днів відпустки і пройди незалежне обстеження в якійсь клініці. Мене трохи хвилюють твої аналізи.

«Абенні, мирного неба! Це Теа Магді. Комунікатор розбився, то ж це мій новий контакт. Як ти, де ти? Будеш на Тхроні – подзвони! Хотіла подякувати тобі за турботу!»

«Дівчинко моя! Рада, що ти одужуєш, та моєї заслуги там майже немає. Я на Авімі, Таран вже теж, досі палимо щупів. Багато крові випили цим службовим, але головне, що ти прийшла до тями, і все обійшлось. Обіцяй, що добре їстимеш, і уникай стресу! На зв’язку!» — повідомлення  у відповідь прийшло майже відразу.

Я перенесла усі контакти зі старого комунікатора, але ще ніколи не відчувала себе настільки нерішуче, щоб написати комусь слова вдячності. Натомість підійшла до дзеркала у шафі, скинула халат і спустила білизну понижче, розглядаючи згадку про першу зустріч зі щупом.

То от ти який!

Блідо-рожевий, трохи опуклий. Майже від пупка до самого лобка. Твердий і гладкий. Свербів, але не як в перші дні. Про відкриті моделі купальників можна забути, але я й не планувала настільки радикально оновлювати гардероб.

Після кількахвилинних роздумів Тарану відправилось скорочена версія повідомлення, для Абенні: вітання і подяка.

— Мемет, не спиш? — лишалось останнє. — Це Теа.

— Ще ні, — а позіхає на все горло. Мабуть, все-таки дрімала. — Що там?

— Колись ти говорила, що хочеш забрати флораріум.

— Ммм… Було таке. А що?

— Каттлея твоя.

У мережі, але не читає. Хаос з ним, не дуже-то й треба. Ще подумає, що нав’язуюсь чи стала його фанаткою. І тільки наступного ранку, прокинувшись, я побачила на екрані чотири слова.

«Немає за що. Одужуй».

Лаконічності колишньому наставнику не позичати.