Ольга Лавін - Ескорт за примусом, Ольга Лавін

Епілог 1

Минув рік
Арнольд.
Кришталево – чиста вода, тепле сонечко, повна ейфорія життя, – повторюю собі, відпиваючи прямо з пляшки джин. Так, до хорошого звикаєш дуже швидко.
Барбадос виявився чудовим вибором для подальшого місця проживання. Я обмірковував кілька варіантів, але Філіппіни посіли перше місце.
От би мені ще зробила масаж гарна масажистка, але на жаль тут обслуговуючий персонал одні мужики. А щоб тебе м'яв інший чоловік - це дуже сумнівне задоволення. Інша справа Еля, яка знаходиться на сусідньому бунгало і вже на всю фліртує з двома з них. Головне – під наглядом.
Ех, життя вдалося. Врахувати те, скільки ми пережили з нею минулого року, то….
Спогади...
- Відмовилася твоя "любов" тебе рятувати, не так сильно видно і дорожить тобою, - тицяє мені пістолетом в обличчя і зловтішно вимовляє Джерт.

- Вона нічого мені не винна, так само як і я їй.

- Так, а я думав, коли кохають, жертвують усім, заради коханої людини. Але свій вибір вона вже зробила. Багатство краще, ніж той, який незабаром опиниться за ґратами. Ось усе й стало на свої місця.

- І ти дуже радий цьому факту? Так?!

- Насправді мені начхати. Я заберу гру і тоді вже Яр буде сам валятися у мене в колінах, просити, щоб ця інформація не дійшла до дуже важливих людей.

- Чому ти його так сильно ненавидиш? У чому причина?!

- Занадто багато питань, краще б просив про останнє бажання.

- І ти його виконаєш?

- Не обіцяю, але все залежатиме від того, що ти попросиш.

- Зізнайся, Яр твій син! - Запитую прямо.
- Надивився бразильських серіалів?

- Ні, просто я певен, що у вас із ним  спорідненість. Ви обидва два моральні виродки. А, як кажуть, яблуко від яблуні не далеко падає. Тільки не зрозуміло, чому ти хочеш його вбити?

- Ти думаєш, що ти дуже розумний, так? - Джерт штовхає мене ногою, і я вже валяюся на підлозі, до моєї скроні приставлений пістолет, і ще одне невірне слово або те, що може йому не сподобається і він пристрелить мене без жалю. Я граю із вогнем.
Але якщо він не батько Яра, то залишається ще один варіант.

– Ти його брат! Рідний брат. Ось! Як же  одразу не здогадався.
Ти старший за нього на 17 років.

- Закрий рота!

- Твоя мати народила його та померла, а ти його відніс під двері будинку малюка. Кинув свого новонародженого братика під опікою держави. Історія Яра про життя в дитбудинку та про любов до Зої. Все це змусило тебе спочатку все спланувати. Спланувати так, щоб наприкінці ти вийшов сухим із води, з грошима, і без зайвих проблем.
Мені помститися за дружину, а Зою використовувати як наживку.
Та й мене використати теж.

- Ще одне слово, і я тебе..

- Ти з Росії. Просто тобі підгорнувся шанс полетіти працювати до Німеччини, а потім вдало одружитися.

- У тебе справді чудово працює мозок. Докопатися до такої істини. Докопатися і відразу забрати її разом із собою.
І тут я чую постріл. Зажмурююсь, бо страшно. Дуже страшно, що це останні секунди мого життя.
Але стріляв не він, а в нього. І це зробила Марина.

- Знайди мого сина, Арні, - попросила вона знову і вже заснула назавжди.
Пряме влучення прямо в голову. Джерта більше немає.

***

Рік тому

- Ти найкрасивіша на всьому білому світі. Люблю тебе більше життя, - цілує мене в оголене плече Яр, стягуючи верх сукні.
Ми піднялися нагору, поки всі гості продовжували веселитися і святкувати, Яр захотів, щоб я вже зараз приступила до виконання подружнього обов'язку. Я цього не хотіла. Не могла більше терпіти його дотику, вони були мені дуже неприємні.

- Я хочу випити. Сьогодні такий день, Ярославе. А я твереза. Налий мені шампанського.

- Тобі все що завгодно, дружина, - посміхається, коли вимовляє це слово і піднімається з ліжка, прямуючи до бару. З якого тут же дістає пляшку шампанського та два келихи.

- Ваше бажання закон для мене.

- Як мило.
Він наливає в келих шипучу рідину і подає мені руку.

- Дякую, - осушую келих і вимагаю добавки.

- Ні, люба. Я хочу, щоб ти розслабилася трохи, а не сп'яніла повністю.
Він налив тепер келих і собі, потім другий, третій. Я спостерігала за ним і не розуміла, навіщо він п'є.

- Говорять, якщо випити алкоголь, можна дуже і дуже довго змушувати свою жінку не кінчати. А сьогодні в нас ціла ніч попереду.
Скинувши з себе піджак, потім почав розстібати гудзики на сорочці, на манжетах, а я так само продовжувала сидіти на краю ліжка у весільній сукні та туфельках.

- Дивишся на мене як зацьковане звірятко.
Мене це дратує, Зоя. Досить! - гарчить він, а наступної миті хапає мене за волосся і змушує стати на коліна.

- Мені подобається, як ти смокчеш.Мабуть, почнемо саме з цього, - сам дає собі раду з ременем, брюками, боксерами, поки гаряча і волога головка не втикається мені в губи, які я машинально зімкнула.
У мене і так токсикоз дикий останні дні, а він хоче...
- Ну ж бо! Якщо тобі буде легше, уяви, що це член Арнольда! Дозволяю! - грубо вимовляє і натискає на мої щоки, змушуючи відкрити рота.
Все закінчилося досить швидко, хоча я очікувала найгіршого результату.
Ярослав заснув за годину. Я ж пішла в душ, бажаючи якнайшвидше від нього відмитися.
Коли вийшла, загорнута в рушник, він продовжував спати і похропувати.
Що ж, ідеальний момент для вбивства. Але я не вбивця.
Вийшла зі спальні. Вже не було так галасливо. Гості розійшлися, музика стихла.
Я накинула на себе халат і вийшла подихати свіжим повітрям у двір.

– Він любить тебе.
Моя «мама», як завжди, вчасно з'явилася. Тільки її не вистачало зараз.
- Я знаю.

- А ти ні. Ти любиш Арнольда і хочеш бути тільки з ним. Як часто, поки ти займаєшся, хоча коханням це точно не назвеш. Як часто ти уявляєш на місці Яра Арні?

- З вами я точно не збираюся ділитися таким.

- Ти моя дочка, Зоя. Я бажаю тобі щастя. От і все. Ти гарна та добра.

- Ось, - простягає мені в руку мобільний телефон.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍