Шевченко Т. Г. - Кобзар, Шевченко Т. Г.

Залізняка див. приміт.).

105 - ...О сталася слава. - «Злодій, розбойник або гайдамака - такими осталися гайдамаки по Коліївщині. Такими їх знають і досі». (Приміт. Т. Шевченка). Тут, очевидно, Т. Шевченко говорить про погляди, що їх дотримувалася тодішня реакційна історіографія. У народній пам'яті гайдамаки жили як месники - захисники інтересів народних мас. У поемі Т. Шевченко осуджує національну ворожнечу і закликає слов'янські народи до єднання. Ці думки поет виразно висловив у передмові до твору.

106 - Субскрибенти - передплатники. Звертання до субскрибентів надруковано на обкладинці першого видання поеми 1841 р.

107 - Поема не закінчена. Посилаючи уривок з неї на початку 1842 р. видавцеві харківського альманаху «Сніп» О. Корсунові, Т. Шевченко писав: «Отак зачинається моя «Черниця» - а що дальше буде, то я і сам не знаю. Здається, і люльки не курю, а шматочки паперу, що була написана «Черниця», розгубилися - треба буде знову компонувать. А поки що буде, надрукуйте хоч це, що маю...» Другий випуск альманаху «Сніп» з друку не вийшов, уривок з поеми не був тоді надрукований. Чи Т. Шевченко продовжував роботу над твором і чи закінчив його,- жодних відомостей немає.

108 - Оксана К......ко - Оксана Коваленко, якій присвячена поема, подруга дитячих літ Т. Шевченка. Про неї поет згадує в поезіях «Три літа», «N. N.» («Мені тринадцятий минало»), «Ми вкупочці колись росли...», «Не молилася за мене...».

109 - ...чужа чорнобрива! - Оксана Коваленко у січні 1840 р. вийшла заміж за кріпака К. М. Сороку.

110 - Достеменний син Катрусі - тобто Івась, поводатор кобзаря, син Катерини з однойменної поеми Т. Шевченка.

111 - Справи нема... - тут: необхідного для справи інструменту.

112 - Придани - весільні гості від молодої.

113 - Куща (церк.-слов.) - шатро, курінь. Тут у розумінні рідний дім.

114 - Єлей (грец.) - рослинна, переважно оливкова, олія, що вживалася при відправі в церкві. Тут - втіха для душі.

115 - Заклать (церк.-слов.) - заколоти, принести в жертву. Овен (церк.-слов.) - баран, взагалі вівця.

116 - Маковеїв день - релігійне свято Маковея 1 серпня ст. ст.

117 - Гамалія - Шевченків Гамалія особа не історична; це узагальнений образ козацького ватажка. В українській історії, починаючи з ХVІІ ст., відомо кілька Гамалій; згадуються вони і в «Истории русов» серед козацької старшини XVII-XVIII ст., проте жоден з них не очолював морських походів.

118 - Великий Луг - давня назва місцевості на лівому березі Дніпра, вкритої лісом, з озерами, лиманами, де запорожці полювали й ловили рибу.

119 - Таляр - срібна монета.

120 - Візантія - Східно-Римська імперія; тут ідеться про м. Стамбул (Константинополь), який до 1453 р. був столицею Візантії.

121 - Хурдига - тюрма.

122 - Чернець - гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Насправді він ченцем не був. (Див. приміт. до поеми «Гайдамаки»).

123 - Галата - передмістя Стамбула.

124 - Ралець - подарунок (тут вжато в переносному значенні).

125 - Тризна - поминки по душі померлого у слов'ян.

 

Поема (первісна назва «Бесталанный») написана 1843 р. в Яготині під час перебування Т. Шевченка в маєтку Миколи Григоровича Рєпніна (1778-1845), брата декабриста Сергія Волконського. Згідно з царським указом 1801 р., старшому синові в сім'ї Волконських - Миколі - було надано прізвище матері - Рєпнін, оскільки вона була останньою в роді Рєпніних. Присвячена дочці Рєпніна Варварі Миколаївні (1808-1891).

126 - Персть (церк.-слов.) - земля.

127 - Как цветок, процвевший на их болоте - прим. Шевченка

128 - Зміст твору навіяний Т. Шевченкові враженнями від першої подорожі по Україні. 1843 р. Важке, безправне становище покріпаченого народу, нещадний поміщицький визиск викликали гнів і обурення поета. Він висловлює протест проти соціального і національного гноблення українського народу царизмом і картає українське панство і чиновництво, які здійснювали політику самодержавства на Україні.

129 - Ой Богдане! - Богдан Хмельницький. (Див, приміт. до «Гайдамаків»). Т. Шевченко високо оцінював діяльність Богдана Хмельницького, часто звертався до його образу як у поезіях, так і в малярських творах, називав його «славним», «благородним», «геніальним бунтарем» тощо. В деяких творах, зокрема в поезії «Розрита могила», Т. Шевченко критично ставиться до нього, що пояснюється важким становищем українського народу під владою самодержавства. Закиди на адресу Богдана Хмельницького були своєрідною критикою тогочасного ладу.

130 - Степи мої запродані жидові, німоті... - Йдеться про поселення царським урядом на півдні України іноземних колоністів, головним чином німців, які жорстоко визискували українських селян. Серед визискувачів були й євреї (купці та землевласники).

131 - ...І могили мої милі москаль розриває... - Негативне ставлення до розкопок могил має тут суб'єктивно-емоційний характер. Згодом Т. Шевченко писав у «Щоденнику»: «Я люблю археологию. Я уважаю людей, посвятивших себя этой таинственной матери истории. Я вполне сознаю пользу этих раскапываний» (13 серпня 1857р.).

132 - …А тим часом перевертні... - Т. Шевченко має на увазі українських панів (поміщиків, чиновників, військових), які допомагали царизмові здійснювати соціальне й національне гноблення на Україні.

133 - Вірш є поетичним відображенням думок і настроїв Т. Шевченка після першої подорожі по Україні 1843 р. В ньому поет висловлює революційний протест проти поміщицько-самодержавного гніту і гіркий докір сучасникам за примирення з кріпосницькою дійсністю. Водночас вірш не позбавлений залишків ідеалізації минулого.

134 - За що скородили списами московські ребра?? - Йдеться про участь українських козаків і селян в антифеодальних селянсько-козацьких повстаннях, очолюваних І. Болотниковим, С. Разіним, К. Булавіним, Є. Пугачовим, коли вони спільно з російськими повстанцями боролися проти кріпосницького гноблення, винищували поміщиків.

135 - Півчварта - три с половиною.

136 - ...В кайдани кувати... - Селян, яких віддавали у рекрути, заковували в кайдани, щоб не втекли.

137 - Коворот - коловорот, ворота, якими закривався вихід із села. Сон («У всякого своя доля...»)

138 - ...Душі пропиває!