Давид Лагеркранц - Дівчина у павутинні

пішло на приватних детективів та інших ненадійних людей, які обіцяли допомогти. Але результату не було, і це зводило мене з розуму. Я зробилась одержимою, майже не спала, і мене відцуралися друзі. Жахливі часи. Люди гадали, ніби я зациклена й уперта, а може, й досі так гадають — не знаю, що вам казав Голґер Палмґрен. А тоді…

— Так?

— …вийшла ваша стаття про Залаченка. Звичайно, ім’я було мені зовсім незнайомим, та я почала складати всі факти докупи. Прочитавши про його шведський образ, про Карла Аксела Будіна, і про зв’язки з мотоклубом «Свавелше», я згадала ті жахливі вечори перед самісіньким кінцем, коли Каміла вже давно відвернулася від нас. Я часто прокидалась уночі від реву мотоциклів і бачила з вікна спальні їхні шкіряні жилети з тією огидною емблемою. Мене зовсім не дивувало, що вона крутиться в такому товаристві, бо я вже не мала ніяких ілюзій щодо неї. Але й не здогадувалася, що йшлося про її коріння і про батьків бізнес, який вона намагалася загарбати.

— І їй це вдалося?

— О так. У власному брудному світі вона обстоювала права жінок, принаймні власні права. І я знаю, що для багатьох дівчат у клубі це мало неабияке значення. Особливо для Кайси Фалк.

— А хто це така?

— Жвава, мила на вигляд дівчина. Зустрічалася з котримось ватажком банди. Того останнього року вона частенько бувала в нашому домі, і я пам’ятаю, що вподобала її. Кайса мала великі блакитні очі, злегка косі, і спочутливу, вразливу душу під бандитською зовнішністю. Прочитавши вашу історію, я знову відшукала її. Кайса не сказала ні слова про Камілу, проте видалася дуже приємною. Я помітила, що вона змінила свій стиль — дівчина-байкерка обернулася на ділову жінку. Та вона мовчала, і мені подумалося, що це знову глухий кут.

— А насправді?

— Я помилилася. Десь рік тому Кайса сама знайшла мене. На той час вона знову кардинально змінилася. У ній не лишилося ніякої поміркованості чи холодності. Цього разу дівчина була зацькована й нервова. Невдовзі її знайшли мертвою, застреленою в спортивному комплексі «Стора Моссенс» у Броммі. Під час нашої зустрічі вона розказала, що за спадок Залаченка точиться боротьба. Лісбет, Камілина сестра-двійнючка, залишилася майже ні з чим — здається, вона й не хотіла нічого з тієї дрібки, яку лишив їй батько. А основні активи перейшли до двох Залаченкових синів, що жили в Берліні. Дещо перепало й Камілі. Вона успадкувала частку бізнесу в торгівлі людьми, про який ви згадували у своїй статті, і мені аж серце кров’ю обкипіло. Сумніваюся, що Камілу хвилювали ті жінки чи вона хоч трохи співчувала їм. Та все ж вона не схотіла мати нічого спільного з цим бізнесом. Вона сказала Кайсі, що в такому болоті копирсаються самі невдахи. Маючи інакше, сучасніше бачення того, що повинна робити організація, вона після складних переговорів усе ж умовила одного зі своїх братів викупити її частку. Потім Каміла виїхала до Москви, прихопивши з собою капітал і кількох помічників, зокрема й Кайсу Фалк.

— Не знаєте, що за бізнес вона хотіла організувати?

— Кайса не мала досить інформації, щоб сказати напевно, але припущення в нас були. Гадаю, це стосувалося до комерційних таємниць компанії «Ерікссон». Тепер я майже переконана, що Каміла таки змушувала Челла красти й продавати цінну інформацію, здебільшого шантажем. Я також довідалася, що в перший же рік свого перебування в нашій сім’ї вона познайомилася в школі з кількома гакерами й попросила їх залізти в мій комп’ютер. Кайса казала, що Каміла була майже одержима зломами комп’ютерів. Сама вона геть нічого не вміла, зате повсякчас розводилася про статки, які можна мати, дістаючи доступ до банківських рахунків, зламуючи сервери чи крадучи інформацію. Очевидно, вона розвиває свій бізнес якраз у цьому напрямі.

— Цілком можливо.

— Так, і все в неї, либонь, виходить на найвищому рівні. Каміла ніколи не вдовольнилася б мізерією. За Кайсиними словами, вона досить скоро пробилася до московської владної верхівки, ставши, між іншим, коханкою впливового депутата держдуми й почавши разом з ним збирати довкола себе дивну команду з висококласних інженерів та злочинців. Вона тримала їх усіх у своїх тендітних рученятах, бо точно знала, де в економічної влади больова точка.

— І де ж?

— Річ у тому, що Росія — лише бензоколонка з прапором на даху. Вона експортує нафту й природний газ, але нічого путнього не виробляє. Ця країна потребує новітніх технологій.

— І Каміла хотіла забезпечити її технологією?

— Принаймні вдавала, що хоче. Проте, найпевніше, вона мала власні плани. Я знаю, що Кайса захоплювалася її здатністю прив’язувати до себе людей і здобувати собі політичний захист. Вона, либонь, назавжди лишилася б відданою Камілі, якби не почала боятися.

— Чого вона боялася?

— Кайса познайомилася з колишнім офіцером елітного підрозділу — з майором, здається — і розгубила свою впевненість. За конфіденційною інформацією, що її дістала Каміла через свого коханця, той чоловік виконав кілька сумнівних операцій для російського уряду. Крім того, він убив відому журналістку Ірину Азарову — гадаю, ви чули про неї. Вона критикувала уряд у своїх статтях і книжках.

— О так. Вона була справжня героїня. Моторошна історія.

— Це правда. Щось пішло не так. Азарова мала зустрітися з опонентом режиму в квартирі на тихій вулиці південно-західного передмістя Москви, і, згідно з планом, майор мав застрелити її, коли вона звідти вийде. Та ніхто не знав, що сестра журналістки захворіла на запалення легень, тому Ірині довелося доглядати двох племінниць — восьми й десяти років. Коли вона з дівчатками виходила з під’їзду, майор прострелив голови всім трьом. Після цього він упав у неласку — не те щоб когось справді хвилювали діти, але суспільна думка виходила з-під контролю. Виникла загроза, що операцію викриють чи повернуть проти уряду. Майор, гадаю, злякався, що з нього зроблять жертовного цапа. На той час він теж мав купу особистих проблем. Дружина пішла від нього, і чоловік лишився сам з дочкою-підлітком. Здається, його навіть збиралися позбавити квартири. Для Каміли то був ідеальний варіант — безжальний чоловік у скруті, якого можна використати.

— Значить, вона його теж прив’язала до себе.

— Так, вони зустрілися. Кайса також була там, а найдавніше, що той тип їй відразу сподобався. Він виявився зовсім не таким, як вона сподівалася, — нітрохи не схожим на типів з банди мотоклубу «Свавелше», що теж були вбивцями. Чоловік, звісно ж, мав надзвичайну силу, атлетичну статуру й брутальний вигляд, проте поводився ввічливо, інколи здаючись навіть вразливим і чуйним.