Катерина Мединська - Розлюбити за будь-яку ціну, Катерина Мединська

– Ну ось і добре. Моя розумниця! - похвалив він Ніколь, наче вона була дитиною, і із задоволенням цмокнув її в лоб.

Але тут Лоран різко відсторонився і насупився.

– Ніколь, у тебе температура, – констатував Лоран.

– Можливо. Схоже, я захворіла, але зараз вип'ю ліки і все минеться. Це звичайна застуда, – відмахнулася Ніколь і приготувалася підвестися з-за столу.

– Не згоден, — сказав Лоран і дав їй знак залишатися на місці. – Сьогодні ти залишишся вдома, а я стану доглядати тебе.

Ніколь схопилася з місця і заметушилася.

– Ні! Це категорично неможливо. У мене важливий кастинг.

– Кастинг зачекає, здоров'я немає. Я все вирішу, а ти залишишся вдома, – суворим безапеляційним тоном наказав Лоран і дістав телефон.

Ніколь слухала, як він спокійним тоном і лише двома дзвінками все вирішив.

– Ось і все, тебе затвердили, - сказав він, і в Ніколь з'явилося відчуття, що ця людина всесильна.

– Але як тобі це вдалося?

– Я у цьому бізнесі вже стільки часу, що для мене немає нічого неможливого.

Ніколь була вдячна Лорану, тим більше, що у неї страшенно розболілася голова і слабкість відчувалася у всьому тілі.

– Дякую тобі, Лоран. Я не знаю, як тобі віддячити за твою турботу і підтримку.

– Я не хочу слухати дифірамби на свою адресу. Хочеш віддячити мені, тоді роздягайся – і швиденько в ліжко, – сказав Лоран і, запнувшись, додав: – Я маю на увазі лікування…

І його зелені очі так дивно спалахнули, ніби він хотів їй сказати щось важливе, але не посмів. Ніколь швидко відвела погляд убік, відчувши раптово напругу, що виникла між ними.

– Так, саме так я це і зрозуміла, - сказала Ніколь, хоча в голові весь час крутилися слова подруги про те, що Лоран небайдужий до неї.

Ні. Тільки не це. Він, безперечно, шикарний чоловік, але Ніколь категорично відмовлялася від перспективи бути його подружкою, а тим більше спати з ним. Досить з неї і Даніеля. Від таких чоловіків краще триматися подалі. Тим більше, що вона все ще гостро відчувала біль від розлучення з Даніелем. І навіть те, як зараз дивився на неї Лоран, бентежило її. Хотілося втекти, сховатися, замкнутися у своєму світі, де немає чоловіків та складнощів стосунків. Але ображати Лорана вона також не хотіла.

Вона встала з-за столу і попленталася у відведену їй дбайливим господарем квартири кімнату. Стягнувши з себе джинси та теплий светр, вона полегшено впала на ліжко. Ніколь згадала, що збиралася купити ліки в аптеці на шляху на роботу. Але сил та бажання піднятися з ліжка просто не було. Вона моментально поринула у сон.