Валерій Павлович Лапікура - В Багдаді все спокійно

- От коли її вбиватимуть по-справжньому, жодний лягавий не озветься. І це буде проявом вищої справедливості.

Я мусив погодитися.

- Факт! А тому давай зробимо ноги, бо ще зопалу заметуть за розпиття у неналежному місці.

- Момент! А від нашого столу - їхньому?

І не встиг я зреагувати, як дві наші порожні пляшки вибили шибки, що вціліли після першого удару цеглиною. А потім ми з Додіком довго бігли дворами в бік Глибочиці, доки не втрапили на якийсь дитячий майданчик, де заховались у хатці на курячих ніжках.

Коли віддихалися, Додік здивовано вимовив:

- Нічого собі у нинішніх діточок ігри з танцями!

Я спочатку нічого не зрозумів. Потім побачив розірвані упаковки від презервативів на підлозі і відбувся жартом:

- Либонь знову з гумовими кульками дефіцит.

Але Додік теми не продовжив.

- Про те, що ти мені розповів… серед наших, котрі справжні, ну, авторитети, одне слово, давно вже ходять чутки про якихось «нових». Мовляв, живуть за своїми правилами, старих злодійських законів не визнають, тримають свої території, чужаків вирізають. Такі от натяки. Що тут для тебе? Чутка пройшла, що ці нові зсучились остаточно. Бо у своїй Азії вась-вась із владою ходять. Котра місцева. Уявляєш? Це ж кінець світу!

- Уявляю. Це справді буде кінець світу. Точніше світів. І твого злодійського, і мого нормального… чи ненормального. А у вас ще не кажуть, звідки ці нові зсучені взялись? А головне - що це має до корейця? Він же не ваших у Києві валить, а дембелів, медсестер, двірничок, таксистів і офіціантів.

- Не знаю, але здогадуюсь. От ти, Олексо, колись думав, що ми, блатні - єдина натуральна антирадянська організація в Союзі? Справжня, а не пальцем роблена?

- Про це «конторські» мають думати. Антирадянщики - то їхня парафія.

- А як ти вважаєш - чекісти своїх ябдарів… ну, сексотів по-вашому, серед блатних тримають?

- Ми тримаємо. То не секрет. А вони? Хіба скажуть? Але я б на їхньому місці тримав.

- Тоді скажи мені, друже мій лягавий, чому вони цього корейця досі не пов’язали? Він же не тільки для вас, він і для них страшний. Бо він не просто скількись там людей за місяць поклав, це ж усе через наркоту!

- Додік, коли я тільки заїкаюся про цю гидоту, мене Генерал з полковниками хором декламують: «Проблеми наркоманії, особливо серед молоді в Радянському Союзі не існує!»

- Знаєш, Олексо, мене ще з дитинства бентежила одна реклама, яку після останніх новин по радіо передавали: «Донорство не шкідливе, а у деяких випадках навіть корисне».

Я спочатку не зрозумів, потім розреготався. Не інакше як цю рекламу укладав хтось із духовних братів нашого замполіта:

- Спасибі, втішив. А що ваші кажуть про наркотики? Невже ніхто ще до рук не прибрав? Вигідна справа. Не треба чужі квартири зламувати, у темних провулках на фраєрів чатувати, дрібняки в трамваї з чужих кишень тирити. Фраєри самі тобі гроші несуть, ще й благають узяти. І які гроші!

- Сирота, оту дівчину, котру пригробили на Русанівських садах, кликали Шпицею.

- Вона з твоїх?

- Ні, тобто ми з неї нічого не брали. Вона тиха така була, жалісна якась. Ми їй дозволили на себе працювати. Я тільки Мілку попросив, щоб вона за нею наглядала - аби ніхто малу не образив.

- Додіку, до речі, про пташечок! Тут нам днями чекісти влаштували екзамен, чи знаємо ми, хто такий Махатма Ганді, великий гуманіст і ворог насильства.

- І що?

- Коли вони мене про це ще раз запитають, я скажу, що Махатма живий, він працює у Києві на Андріївському узвозі шевцем. Кликуха у нього по життю - Володька Чорний. Він же Додік Шварц. Жартую. Нікому я тебе не здам. Кажи.

- А Мілку ти в це не вплутаєш?

- Заспокойся. Навіть якщо мене не виженуть зі служби і дадуть зловити корейця, все одно слідство по бідолашній Шпиці, чи як там її, вже закрили. Батьки наполягли. Але я мушу знати про неї все… ну, сам розумієш, чому.

- Дівчата казали: Шпицю зняв якийсь азіат під «Столичним».

- Ах, так він азіат? Бо моїм хлопцям вони сказали лише: якийсь мужик, а хто - здаля не розібрати.

- То мої справи… наступного дня вона не засвітилася. Але то не дивина. Думали - клієнт трапився щедрий, дістала хорошу дозу, обкололась і десь лежить, кайф ловить. Почнеться ломка - виповзе нового клієнта шукати. А вийшло он як…

- Раз твої дівчатка роздивилися, що мужик азіат, то може вони побачили, з якого автопарку таксі?

- З Дарницького.

- Тоді все сходиться. Твоя Шпиця, кореєць, наркотики, таксі, Русанівські сади, передоз… того водія, що їх відвіз, теж зарізали і втопили разом із машиною в каналі.

- Це через нього у Дарниці ледь революцію не зробили?

- Через нього.

- Що робиться, Сирота,